Церква Успіння Пречистої Богородиці (Білгород-Дністровський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

 пам'ятка архітектури (національного значення)

Церква Успіння Пречистої Богородиці
46.19811°00′00″ пн. ш. 30.355636°00′00″ сх. д. / 46.19811° пн. ш. 30.35564° сх. д. / 46.19811; 30.35564Координати: 46.19811°00′00″ пн. ш. 30.355636°00′00″ сх. д. / 46.19811° пн. ш. 30.35564° сх. д. / 46.19811; 30.35564
Країна Україна
Розташування м. Білгород-Дністровський Одеської області
Тип церква
Початок будівництва XIV ст.
Побудовано XIV ст.
Статус  охороняється державою

Церква Успіння Пречистої Богородиці. Карта розташування: Україна
Церква Успіння Пречистої Богородиці
Церква Успіння Пречистої Богородиці
Церква Успіння Пречистої Богородиці (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Вірменська церква Успіння Пречистої Богородиці (Сурб Аствацацін) — церква XIV століття у Білгороді-Дністровському[1], раніше одна з трьох церков вірменської громади міста, нині єдина збережена. Пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 561). Адреса: вул. Кутузова, 1.

Історія[ред. | ред. код]

Старе фото церкви

Точна дата будівництва церкви не відома. Датування було проведено за двома плитами з написами, вмурованими в стіни церкви.

Церква була закрита 1940 року. До 2012 року в приміщенні церкви розташовувалася база археологічної експедиції[2]. 2012 року церкву передали вірменській громаді Білгород-Дністровська. З того ж року в храмі розпочато реставраційні роботи[3], які планують завершити восени 2021 року.

В червні 2018 року відбулась освята нових дзвонів церкви. Чин освячення провів голова української єпархії Вірменської апостольської церкви єпископ Маркос Оганесян[4].

Опис[ред. | ред. код]

Сарматський склеп у дворі церкви

Споруда зального типу, зведена з каменю-пісковика, в плані Т-подібна. Церква Пресвятої Богородиці побудована в стилі базиліки, майже наполовину знаходиться під землею, і для входу в неї потрібно спуститися по 12 щаблях. У стінах церкви збереглися стародавні мармурові плити із зображенням Святого Хреста, на одній з яких (з південного боку церкви) вибито напис:

«Св. хрест імені Спасителя, що святим знаменням називають в пам'ять Тінара, подружжя і батьків його. Літа 896 (1447)»

[5]

а на іншій (з північної сторони):

«Святе знамення Христа поставлено в пам'ять Саркиса і батьків його. Літа 923 (1475)».

[5]

На території церкви розташований сарматський склеп ІІІ століття н. е., який перенесли сюди з піщаного кар'єру на східній околиці міста[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Киев, «Будівельник», 1985
  2. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 26 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Споры о возрасте, советский вандализм и загадочные хачкары: как в Аккермане один из древнейших храмов области восстанавливают. Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 10 червня 2021.
  4. В Аккермане освятили колокола реставрируемой армянской церкви XV века. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
  5. а б Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Киев, «Будівельник», 1985

Джерела[ред. | ред. код]