Церква на Штайнгофі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква на Штайнгофі
Kirche am Steinhof
Церква Святого Леопольда
48°12′38″ пн. ш. 16°16′43″ сх. д. / 48.21062700002777746° пн. ш. 16.27879000002777943° сх. д. / 48.21062700002777746; 16.27879000002777943Координати: 48°12′38″ пн. ш. 16°16′43″ сх. д. / 48.21062700002777746° пн. ш. 16.27879000002777943° сх. д. / 48.21062700002777746; 16.27879000002777943
Тип спорудицерква[1][2]
Сучасний статусораторіум
РозташуванняАвстрія АвстріяВідень,
Пенцінг, Гюттельдорф[de]
АрхітекторОтто Вагнер
Початок будівництва1903
Кінець будівництва1907
Місткість800 (400 сидінь)
Будівельна системаКаррарський мармур
Стильмодерн, Віденська сецесія
Належністьлатинський обряд
Єпархіяримсько-католицька архієпархія Відняd
Станпам'ятка культурної спадщини[d][1]
АдресаBaumgartner Höhe, 1
Оригінальна названім. Kirche am Steinhof
ЕпонімЛеопольд III
Церква на Штайнгофі. Карта розташування: Австрія
Церква на Штайнгофі
Церква на Штайнгофі (Австрія)
Мапа
CMNS: Церква на Штайнгофі у Вікісховищі

Церква на Штайнгофі (нім. Kirche am Steinhof, також церква Святого Леопольда) — храм латинського обряду розміщений на території шпиталю Отто Вагнера[de] в 14 районі Відня — Пенцінг, Австрія. Церква була побудована в 1904—1907 роках за проектом Отто Вагнера і вважається однією з найважливіших сакральних споруд Віденської сецесії.[3]

Будівля церкви розміщена на висоті 310 м над рівнем моря на схилах 450 метрової гори Віденського лісу, за 9 км від центру Відня. Церква стоїть посеред лісу, у середині приміського лікарняного комплексу, який займає площу 100 гектарів. Щоб дійти до неї пішки, треба подолати довгий і важкий шлях.

Історія

[ред. | ред. код]
Палац Віденської сецесії

У 1902 році Отто Вагнер виграв перший приз у конкурсі на будівництво психіатричної лікарні в Гюттельдорфі[de], однак він побудував лише церкву Святого Леопольда, яка тепер вважається однією з найважливіших церков ХХ століття.[4]

Святий Леопольд
Святий Северин
Ангели над входом
Інтер'єр церкви
Вітраж
Фасад церкви

Макет проекту церкви був виставлений у 1903 році під час 23-ї виставки в палаці Віденської сецесії. Будівництво розпочалося в червні 1905 року. Отто Вагнерові допомагали два інші архітектори, Отто Шенталь і Марсель Каммерер, і багато визначних майстрів: Коломан Мозер (вітражі та мозаїки); Отмар Шимковиць[de] (статуї чотирьох ангелів над головним входом); Ріхард Лукш[de] (дві скульптури святих покровителів Австрії — Святого Леопольда і Святого Северина, виготовлені з бронзи). Фасад будівлі облицьований двосантиметровими плитами з каррарського мармуру. Підлога покрита білою та чорною плиткою. Церкву прикрашають безліч металевих елементів — болтів і шпильок, які залишені відкритими.

Інтер'єр церкви в білих і золотих кольорах складається з єдиної нави, у ній можуть розміститися 800 вірян, у тому числі є 400 сидячих місць. Купол прикрашений зображеннями чотирьох євангелістів: Матвія, як людини; Марка, як лева; вола для Луки і орла для Івана. Вітражі завдяки використанню синіх і фіолетових тонів заважають проникненню надто яскравого світла. Барвиста мозаїка Форстера, розміщена за вівтарем, зображає сцену прийому душ на небесах. Серед святих — зображення Святої Димфни[en], покровительки душевних хвороб. Церква обладнана туалетами та є приміщення швидкої допомоги.

Церква побудована у формі грецького хреста, з віссю Північ-Південь, увінчана куполом, що покритий позолоченими мідними листами і завершується золотим хрестом. Купол стягується металевим кільцем, яке протидіє бічному розтягові, тому він не має звичайних опор. Вхід до церкви з південної сторони здійснюється через троє дверей: для жінок, для чоловіків і для хворих. Над монументальним портиком стоять чотири фігури ангелів. Фасад також має на своїй верхівці дві великі вежі, кожна з яких завершена статуєю святого.[3]

Церква була відкрита 8 жовтня 1907 року. Та лише в 1913 році був завершений живопис вівтаря Леопольдом Форстером за проектом Реміуса Гейлінга.

Орган

Після завершення будівництва церква була доступна тільки для співробітників притулку, його пацієнтів та їх сімей. Тільки в 1981 році лікарня погодилася відкрити церкву для громадськості, але лише один день на тиждень. Тут відбуваються також обряди одруження та хрещення.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
  2. archINFORM — 1994.
  3. а б в Презентації в стилі модерн [Архівовано 9 квітня 2018 у Wayback Machine.] exposeartnouveau.canalblog.com (фр.)
  4. Церква Святого Леопольда на Штайнгофі [Архівовано 9 квітня 2018 у Wayback Machine.] en.wikiarquitectura.com (англ.) (фр.) (ісп.)