Церква святого Воскресіння Христового (Милівці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Церква святого Воскресіння Христового

48°52′57″ пн. ш. 25°49′03″ сх. д. / 48.882611° пн. ш. 25.817500° сх. д. / 48.882611; 25.817500Координати: 48°52′57″ пн. ш. 25°49′03″ сх. д. / 48.882611° пн. ш. 25.817500° сх. д. / 48.882611; 25.817500
Статус діюча
Країна

 Україна

Розташування Милівці, Тернопільська область, Чортківський район
Конфесія УГКЦ
Єпархія Бучацька єпархія
Тип будівлі церква
Матеріал цегла
Побудовано на кошти громади
Будівництво 1906 — 1910
Ідентифікатори і посилання
Церква святого Воскресіння Христового (Милівці). Карта розташування: Україна
Церква святого Воскресіння Христового (Милівці)
Церква святого Воскресіння Христового (Милівці) (Україна)

Церква святого Воскресіння Христового — парафія і храм греко-католицької громади Улашківського деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Милівці Чортківського району Тернопільської області.

Історія[ред. | ред. код]

Парафіяльна громада діяла ще з 1530 року. Парафія діяла 1530—1948 роках та належала до УГКЦ.

  • 1906—1910 — збудовано храм.
  • 1910 — освячено храм.
  • 1948—1991 — парафія і храм належали до РПЦ.
  • 25 грудня 1961 — храм закрила комуністична влада. Відкрили у 1988 році у приналежності до РПЦ.
  • 1990—1996 — парафіяни УГКЦ відвідували богослужіння у церкві Різдва Пресвятої Діви Марії при монастирі оо. Василіян («Юридика»)
  • 24 червня 1991 — частина громада села повернулася до УГКЦ.
  • 1991 — громада села конфесійно розділилася на греко-католиків і православних, які трансформувалися із РПЦ в УАПЦ, а тепер підпорядковані ПЦУ. яких є більшість у селі і які захопили храм.
  • 1999 — греко-католики села збудували богослужбову каплицю.
  • 2012 — освячено поновлену й вивищену дзвіницю[1].

До парафії с. Милівці віддавна належала так звана «Юридика», а відповідно — і мощі, і чудотворні ікони храму Різдва Пресвятої Богородиці Діви Марії Улашківського монастиря оо. Василіян.

При парафію діють: братство «Апостольство молитви», спільнота «Матері в молитві» і Вівтарна дружина.

Парохи[ред. | ред. код]

  • о. Іскрицький (1530);
  • о. Іоан Модрицький, ЧСВВ (1903);
  • о. Макарій Кировець (1904);
  • о. Євстахій Турковид, ЧСВВ (1912);
  • о. Петро Савицький, ЧСВВ (1935);
  • о. Дем'ян Кавалюк (1933);
  • о. Вареничка, Вигоринський, Галятарда, Жарський, Когутяк, Кисіль, Балика, Титла, Розгін, Фідик, Когут, Степан Журавецький, ЧСВВ, Мар'ян Лютак (1944—1948);
  • о. Соболевський (1948—1958);
  • о. Володимир Ружицький (1958—1961);
  • о. Ярослав Матвіїв (1961 — три тижні);
  • о. Михайло Карпець (1988);
  • о. Йосип Смішко (1989—1991);
  • о. Теодозій Крецул, ЧСВВ (1996—1999);
  • о. Мирон Семків (1999—2000);
  • о. Петро Майка (2000—2002);
  • о. Роман Шелепко (2002—2003);
  • о. Дмитро Шувар (2003—2005);
  • о. Микола Хом'як (2005—2012);
  • о. Дмитро Ненчин;
  • о. Михайло Ковальчук — адміністратор від 2013.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Блаженко, А. Заграли дзвони великодні, звістили чудо всіх чудес // Голос народу. — 2012. — № 17 (20 квітня). — С. 5. — (Істини).

Джерела[ред. | ред. код]