Церква святого Георгія (Ростань)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свято-Георгіївська церква в селі Ростань
Church of St. George in the village Rostan' Shatsk district Volyn region Ukraine.jpg
Свято-Георгіївська церква в селі Ростань
51°35′51″ пн. ш. 23°41′53″ сх. д. / 51.59750° пн. ш. 23.69806° сх. д. / 51.59750; 23.69806
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаРостань, Шацький район, Волинська область
Поч. будівництва 1993
Кін. будівництва 1996
Будівельна система дерев'яна церква
Належність УПЦ МП
Адреса 44012 Волинська обл., Шацький р-н., с. Ростань
Церква святого Георгія (Ростань). Карта розташування: Волинська область
Церква святого Георгія (Ростань)
Церква святого Георгія (Ростань) (Волинська область)

Церква святого Георгія — православний храм (УПЦ МП) у селі Ростань Шацького району Волинської області.

З історії першої церкви[ред. | ред. код]

Церква Святого Георгія в селі Ростань, знищена в 1982 р.

Для православного населення Волині була заснована Пінська єпархія. Першим владикою було призначено Віктора Садковського, звільненого з польської в’язниці. У 1861 р. за рахунок державної казни було збудовано Михайлівську церкву у с. Пулемець. Церква була дерев’яна з такою ж дзвіницею. У цьому ж приході у 1873 р. було засновано Кладбищенську Свято-Георгіївську церкву за розпорядженням Волинського Єпархіального начальства у с. Вулька Хрипська (колишня назва с. Ростань). За свідченнями очевидців, на брусах уже зруйнованої церкви містився напис: „Побудовано у 1875 р. майстром Данилом.” Мова йде про добудову церкви, адже дана церква напередодні функціонувала як римо-католицький Кладбищенський костел, відомості про те, коли і ким був побудований – відсутні. Про церкву на кладовищі до нашого часу збереглося дуже мало інформації, також небагато відомо про священиків, знаємо лише що всі вони були настоятелями Свято-Михайлівського храму, а церква в с. Вулька Хрипська була приписною до Пулемецької парафії. Першим постійним настоятелем храму було призначено вже у наш час, ієр. Олександра Кликоцюка, інших відомостей немає.

Дана будівля була дерев’яна з дзвіницею. Приписні села до даної церкви: Вулька Хрипська, Хрипська, Перешпа, Кошари, Орховь. І, можливо, ще існувала б і понині як далекий відгомін віків, якби не атеїстичний підхід до релігії у недалекі радянські часи. Місцеве населення віддавало останні копійки на реставрацію храму, але їхнім намаганням не судилося збутись. В 1982 р. голові виконкому Любомльської райради народних депутатів Цаль-Цалку А.І. присланий документ про демонтування храмів с. Ростань і с. Пулемець. Місцеве населення не згодилось на зруйнування храму, і для цієї чорної справи були залучена військова частина. Спочатку знесли дах, а при подальшому демонтуванні храму декілька солдат отримали травми, і після цього роботи по зруйнуванню були припинені. Але згодом стихія (вітер, дощ, сніг) зробила свою роботу. Церква поступово руйнувалась.

Доля двох ікон старої церкви відома: одна ікона Георгія Побідоносця – у церкві с. Ростань, друга ікона – у церкві с. Піща. Що сталося з рештою церковної утварі – залишається лише здогадуватись.

З історії церкви[ред. | ред. код]

Стара церква була зруйнована, і, коли пройшли атеїстичні часи, то пішла мова про побудову нового храму. На той час головою сільради був Дрозд Володимир Лукашевич, головою колгоспу Вовк Микола Миколайович, а лісничим Расевич Ярослав Антонович. Порадившись між собою і з прихожанами, вони вирішили розпочати будівництво нового храму. Було вибрано старосту громади Оніщука Андрія Андрійовича і під його керівництвом розпочали будівництво. В березні 1993 р. було закладено камінь і висвячене місце під будівництво храму, службу звершував прот. Кирил Прилепа, настоятель храму с. Острів’я. Стараннями Оніщука А.А і прихожанами храму, які трудились на будівництві, храм побудували за три роки. В 1996 р. в храмі розпочались Богослужіння, один рік на служби приїжджав прот. Кирил, а з 1997 р. до 1998 р. в храмі служив ієр. Петро Границький. Настав довгоочікуваний час і 26.11.1998р., на свято ікони Іверської Божої Матері, новозбудований храм було освячено єп. Симеоном. Настоятелем був призначений ієрей Олександр Кликоцюк. За час його служіння в храмі було зроблено іконостас, пофарбовано церкву знадвору, за пожертви прихожан було розписано храм всередині, куплено церковного начиння, встановлено опалення. По сьогоднішній день роботи по благоустрою храму не припиняються.

Перелік парохів[ред. | ред. код]

Список священиків, які служили в Свято-Георгіївському храмі:

  • До революції – о. Никанор;
  • З кінця 30-х рр. по 1950 р. – о. Флегонт Зінкевич;
  • З 1956 р. до закриття – о. Іоанн;
  • З 1996 р. по 1998 р – наглядали прот. Кирил Прилепа, прот. Петро Границький;
  • З 26.11.1998 р. по цей час – ієр. Олександр Кликоцюк.

Джерела і посилання[ред. | ред. код]