Церква святого Дмитра (Щавник)
| Церква св. Дмитра | |
|---|---|
 Церква св. Дмитра | |
| 49°22′56″ пн. ш. 20°52′05″ сх. д. / 49.382472° пн. ш. 20.8682722° сх. д.Координати: 49°22′56″ пн. ш. 20°52′05″ сх. д. / 49.382472° пн. ш. 20.8682722° сх. д. | |
| Тип споруди | православний храм |
| Розташування |
 Польща, Щавне Малопольського воєводства |
| Початок будівництва | 1624 |
| Кінець будівництва | 1841 |
| Будівельна система | деревина |
| Належність | Римо-католицька церква |
| Стан | об'єкт культурної спадщини Польщі[1] і об'єкт культурної спадщини Польщі |
  Церква святого Дмитра (Щавник) (Польща) | |
 | |
 Церква святого Дмитра у Вікісховищі | |
Церква св. Дмитра (Щавник) — колишній лемківський греко-католицький храм, збудований 1841 року в селі Щавник; з 1947 року — римо-католицький костел. Внесена до списку об'єктів на «Шляху дерев’яної архітектури в Малопольському воєводстві[ru]».
Історичний огляд[ред. | ред. код]
Парафія села Щавник існувала ще з 1624 року, сучасна церковна будівля зведена 1841 року. Після операції «Вісла» храм передали римо-католикам.
Архітектура та інтер'єр[ред. | ред. код]
Дерев'яна споруда храму збудована у лемківському стилі північного типу. Дзвіниця з банями і кованими хрестами розташована над бабинцем. Храм за планом є тридільний: презбітерій, закритий з трьох боків і з'єднаний з ризницею. У середині будівлі розташований іконостас, що був створений на межі XVIII i XIX ст., тоді як бокові вівтарі з'явилися 1729 року разом з іконами Оплакування Христа і Преображення Господнє. З XVII ст. у вівтарі міститься ікона Спаса Вседержителя. Водночас ікона Архангела Михайла перейшла до музею міста Нові-Сонч. Дзвін на одній з веж церкви датується 1707 роком.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- G. i Z. Malinowscy, E. i P. Marciniszyn, Ikony i cerkwie. Tajemnice łemkowskich świątyń, Carta Blanca, Warszawa 2009
- Andrzej Saładiak, Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce, Burchard Edition, Warszawa 1993