Церква святого Миколая (Барвінків)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миколаївська церква
Церква Святого Миколая
48°07′04″ пн. ш. 25°02′07″ сх. д. / 48.11778° пн. ш. 25.03528° сх. д. / 48.11778; 25.03528Координати: 48°07′04″ пн. ш. 25°02′07″ сх. д. / 48.11778° пн. ш. 25.03528° сх. д. / 48.11778; 25.03528
Тип споруди церква
Розташування Україна Україна, с. Барвінків
Верховинський район
Івано-Франківська область
Кін. будівництва 1867
Належність ПЦУ
Епонім Святий Миколай
Присвячення Святий Миколай
Церква святого Миколая (Барвінків). Карта розташування: Україна
Церква святого Миколая (Барвінків)
Церква святого Миколая (Барвінків) (Україна)
Церква святого Миколая (Барвінків). Карта розташування: Івано-Франківська область
Церква святого Миколая (Барвінків)
Церква святого Миколая (Барвінків) (Івано-Франківська область)

Це́рква Свято́го Микола́я — чинна дерев'яна церква однойменної парафії ПЦУ у с. Барвінків Верховинського району Івано-Франківської області. Пам'ятка архітектури національного значення.

Історія[ред. | ред. код]

Попередня дерев'яна церква походила, ймовірно, з XVIII ст., адже метричні книги зафіксовані ще з 1776 року. Церква, яка збереглася до сьогодні, зведена у 1867 році, наступного року освячена. Була парафіяльною. У радянський період дахи церкви частково були під гонтами. Пам'ятка архітектури національного значення. Нині церква в користуванні православної громади.

Святиня знаходиться посеред села, 170 м на захід від головної дороги, на рівній ділянці біля забудови.

Архітектура[ред. | ред. код]

Територія церкви оточена кам'яним муром. Дзвіниця поруч, більш свіжа з сиротливим дзвоном-одинаком. У народі її називають церква-світлофор, через кольорові барви. Будівля середніх розмірів, невисока, дерев'яна, типового планування (на основі хреста). Поставлена на кам'яний підмурівок. Ризниця об'єднана з вівтарною частиною церкви. Її опоясує широке опасання, покрите гонтами. Згідно з фото, складається враження, що з гонтів здирають фарбу. Також гонтами побиті стіни над опасанням, а під опасанням зберегли з відкритих брусів. План відрізняється укороченими бічними гілками, витягнутий по осі схід-захід. Три входи в споруду (західний і два південних) акцентовані мальовничими ґаночками-галереями, прикрашеними різьбленими стовпчиками. Зруби бабинця та східної частині перекриті скатними дахами.

Всередині храм вражає простором і масштабами. Іконостас на вигляд старий, принаймні з часів побудови. Розписи, хоч і дещо наївні, виконані явно професійним художником[1].

Ще особливість барвінківської церкви — вона має два відкритого типу ґанки (один із заходу, другий — з півдня), які мають декоративну дерев'яну огорожу. Низький світловий восьмерик вкритий верхом з ліхтарем і маківкою на вершині. Силует церкви підкреслюють два маленькі верхи на краях гребенів дахів бабинця і вівтаря. Дерев'яна дзвіниця не збереглася — замість неї мурована чотириаркова з одним дзвоном. До східного обсягом зі сходу примикає зруб. Пам'ятка відноситься до характерних витворів гуцульської школи народної дерев'яної архітектури.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Слободян В. Дерев'яна церква св. Миколи 1867 р. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. — Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 90
  • Миколаївська церква 1867 р. Державний реєстр національного культурного надбання: пам'ятки містобудування і архітектури України (проект). — Пам'ятки України, 1999 р., № 2-3
  • Миколаївська церква. Пам'ятники містобудування та архітектури УРСР. — К .: Будівельник, 1985, т. 2, с. 220

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]