Церква святого Миколая (Белз)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква святого Миколая


50°22′54″ пн. ш. 24°00′33″ сх. д. / 50.38166666669444282° пн. ш. 24.00916666669444410° сх. д. / 50.38166666669444282; 24.00916666669444410Координати: 50°22′54″ пн. ш. 24°00′33″ сх. д. / 50.38166666669444282° пн. ш. 24.00916666669444410° сх. д. / 50.38166666669444282; 24.00916666669444410
Тип церква
Статус спадщини пам'ятка архітектури національного значення України
Країна  Україна
Розташування Белз
Церква святого Миколая (Белз). Карта розташування: Україна
Церква святого Миколая (Белз)
Церква святого Миколая (Белз) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква святого Миколая у Вікісховищі
Церква св. Миколая (колишній костел домініканок)

Церква святого Миколая, колишній костел Непорочного зачаття Найсвятішої Діви Марії (Пречистої Богородиці) та монастир сестер-домініканок — сакральні споруди в Белзі (Львівська область, Україна). Пам'ятка мурованої архітектури доби бароко (1653). Діючий храм УГКЦ. Неподалік церкви до пожежі 1739 року була кафедральна церква св. Миколи.

Історія[ред. | ред. код]

Фундаторка — віленська каштелянова[1] Софія Ходкевич. Спочатку будівлі були дерев'яними, згоріли під час нападу татар 1647 року.

Дідич Моршина Александер Станіслав Белжецький записав дарчу грамоту для жіночого домініканського монастиря РКЦ у Белзі, який був забезпечений, зокрема, на його маєтностях у Моршині і Довгому. 1684 року монахині (вікарія Катажина Бушовська, субпріориса Вікторія Прусіновська та 3 консиліярки) погодились, щоб його вдова Зофія перенесла «запис» монастирю з відступлених кішинському старості Казімежеві Лабенцькому сіл Довге та Моршин на інші маєтності А. С. Белжецького.[2]

Після входження Галичини до складу імперії Габсбургів костел передано греко-католицькій громаді міста. До нього перенесли іконостас та окремі ікони розібраної дерев'яної церкви Святого Духа.

У 1944 році після виселення українців в УРСР Белз опинився за так званою лінією Керзона на польському боці, церкву знову переобладнали на римо-католицький костел. Після виселення поляків 1951 року храм закрили. За совітів пропав весь церковний вистрій і надзвичайно багатий парафіяльний архів, яким користувався історик Теофіль Коструба для написання своїх розвідок про Белз.

Дзвіниця — 1906 року, архітектор — Філемон Левицький.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. дружина каштеляна
  2. Morszyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 685. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Белз: фотоальбом / Упорядники О. Бойко, В. Петрик, В. Слободян. — Львів : Літопис, 2004. — 96 с. — С. 58—69.
  • Bełz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 129. (пол.) — S. 129—130. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]