Церква святого пророка Іллі (Яремче)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква святого пророка Іллі
СВ Іллі1.JPG
48°28′53″ пн. ш. 24°35′13″ сх. д. / 48.48139° пн. ш. 24.58694° сх. д. / 48.48139; 24.58694Координати: 48°28′53″ пн. ш. 24°35′13″ сх. д. / 48.48139° пн. ш. 24.58694° сх. д. / 48.48139; 24.58694
Країна Україна Україна
Розташування Івано-Франківська область, с.Дора, вул. Свободи,148
Тип будівлі церква
Будівельник Петро Григорчук
Засновник Ілля та Іванна Кокорудзи
Будівництво 1935 1938 роки

Церква святого пророка Іллі. Карта розташування: Україна
Церква святого пророка Іллі
Церква святого пророка Іллі
Церква святого пророка Іллі (Україна)

Церква святого пророка Іллі — унікальна пам’ятка архітектури, споруджена у гуцульському стилі у формі хреста в Яремче.

Місце знаходження[ред. | ред. код]

Дерев’яна церква знаходиться на території монастиря отців студитів у с. Дора (вул. Свободи,148), яке входить до Яремчанської міської ради. Церква св. пророка Іллі покрита дерев’яною ґонтою. Увінчують церкву 2 куполи: центральний триярусний і задній двоярусний. Інтер’єр декоровано спеціальним орнаментом та зображеннями, випаленими на дереві. Церква збудована біля центральної дороги, що веде з Івано-Франківська до Рахова. Недалеко початок маршруту на гору Маковиця. Звідси також зручно дістатися до центру Яремче та в будь-який куточок Дори. Від монастиря легко вийти до берегів річки Прут, де є хороші місця для купання[1].

Історія[ред. | ред. код]

Монастир св. пророка Іллі постав наприкінці серпня 1935 р. За благословенням митрополита Андрея Шептицького й ігумена Климентія Шептицького, а також за згодою владики Григорія Хомишина, зі Святоуспенської Унівської лаври в село Дора приїхало троє ченців-студитів. Подружжя освітян зі Львова Ілля та Іванна Кокорудзи подарували для потреб обителі два будинки і прилеглу до них землю. В одному з приміщень була облаштована каплиця. У 1936 році Монастир студитів налічував уже 7 іноків.

Будівництво монастирського храму розпочато у 1937 р., і завершено вже в 1938 р. Та оскільки коштів бракувало, порадившись з секретарем, війт села Дора Андрій Бойко на зібранні повідомив, що громада виділить ліс для будівництва безкоштовно. Будівельні роботи велися під керівництвом майстрів Івана Яворського з с. Заріччя та Петра Григорчука з с. Жаб’є (Верховина).

До будівницва церкви монахи молились в церкві чуда Святого Архистратига Михаїла, розташованій в селі[2].

Від початку заснування у монастирі велася активна культурна та просвітницька діяльність. Монахи організвули ремісничу школу, де місцеві мешканці могли навчатися шевству та столярці. У радянський період тут влаштовано склад, згодом – музей атеїзму (1963 - 1990). У 1990 р. церква була повернута студитам, які провели реставрацію та відновили монастир. Незабаром недалеко від храму було засновано жіночий монастир Згромадження сестер милосердя св. Вікентія. У наш час церква є діючою, тут постійно проводяться богослужіння. Особливо ж багато прочан приїжджає сюди щороку на свято св.пророка Іллі [3] .

Примітки[ред. | ред. код]