Церква святої Луції (Рим)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква святої Луції

Hieronymus Cock Antike Ruine.jpg

Країна Flag of Italy.svg Італія
Розташування Рим
Дата будівництва  століття
Церква святої Луції у Вікісховищі?

Це́рква свято́ї Луції в Септізолії (лат. Ecclesia Sanctae Lucie in Septisolio, італ. Chiesa di Santa Lucia in Septisolio) — у VII—XVI століттях католицький храм у Римі, Італія. Розташовувалася на Палатинському пагорбі, на місці колишнього септізонія (септізолія) Септимія Севера. Названа на честь святої Луції. Точна дата будівництва невідома. Титулярна церква. Згідно з «Liber Pontificalis» при церкві діяла одна із найстаріших дияконій міста[1]. Була широкою і розкішно декорованою[2]. Керувалася кардиналами-дияконами. У VI—XI століттях використовувався як церква зібрання (лат. ecclesia collecta) у п'ятницю першого тижня Великого посту; була відправною точкою папської ходи, яка просувалася до Церкви святих Івана і Павла[3]. Зруйнована після понтифікату Сікста V (15851590)[2], розібрана на будівельні матеріали. Ймовірно, причиною занепаду стало скасування кардинальства[1]. Інша назва — Палатинська церква святої Луції (лат. Ecclesia Sanctae Lucie Palatii)[2].

Кардинали-диякони[ред. | ред. код]

  • 1525—1535: Афонсу, архієпископ Лісабонський.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Hülsen 1927:305.
  2. а б в Armellini 1887:318.
  3. Baldovin 1987:291.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Armellini, Mariano. Le chiese di Roma dalle loro origini sino al secolo XVI. Rome: Tipografia Vaticana, 1887.
  • Baldovin, John. The Urban Character of Christian Worship: The Origins, Development, and Meaning of Stational Liturgy // Orientalia Christiana Analecta. Rome: Pontificium Institutum Studiorum Orientalium. 1987, № 228, p. 291.
  • Hülsen, Christian. S. Luciae in Septem Soliis // Le chiese di Roma nel Medio Evo. Florence: Leo S. Olschki, 1927.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква святої Луції (Рим)