Церкниця (озеро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церкниця
45°45′08″ пн. ш. 14°23′06″ сх. д. / 45.752222222249777417° пн. ш. 14.385000000027776679° сх. д. / 45.752222222249777417; 14.385000000027776679Координати: 45°45′08″ пн. ш. 14°23′06″ сх. д. / 45.752222222249777417° пн. ш. 14.385000000027776679° сх. д. / 45.752222222249777417; 14.385000000027776679
Розташування
Країна  Словенія
Регіон Внутрішня Крайна
Геологічні дані
Тип intermittent laked і Карстове озеро
Розміри
Площа поверхні 38 км²
Висота 546 м
Глибина макс. 10 м
Довжина 10,5 км
Ширина 4,7 км
Вода
Басейн
Країни басейну Словенія
Інше
Статус спадщини Рамсарське угіддяd
Geonames 3202705
Церкниця (озеро). Карта розташування: Словенія
Церкниця (озеро)
Церкниця (озеро) (Словенія)
Мапа

CMNS: Церкниця у Вікісховищі

Церкниця (словен. Cerkniško jezero) — озеро в Словенії, розташоване на плато Крас, на території громади Церкниця області Нотрансько-крашка. Відоме своїм пульсуючим режимом — карстове поле періодично заповнюється водою, яка навесні або на початку літа «зливається» через карстові лійки. Навколо озера розташовано кілька поселень (особливо з півночі і сходу), найбільше з яких — місто Церкниця з 3 тисячами жителів. Приблизно за 10 км на захід від озера розташоване місто Постойна, відоме карстовою печерою Постойнска Яма.

Гідрологія[ред. | ред. код]

Озеро Церкниця взимку, 2006 рік
Карстове поле озера Церкниця, вигляд з півночі

Озеро наповнюється, коли вода з водоносного шару і підземних струмків піднімається і виливається через розташовані на полі карстові отвори. Подальше зменшення опадів і притоку підземних вод змушують воду стікати в печери Красу, багаті сталактитами і сталагмітами. У різні періоди річного циклу, залежно від погоди в регіоні, басейн озера може бути практично повністю сухим і повністю заповненим. На початку літа, як правило, відкритої води у водоймі небагато. У серпні селяни косять трав'яні луки на колишньому дні озера і використовують траву як корм для худоби. Восени поле заповнюється дощовою водою, особливо з південно-західної сторони, а навесні поповнюється талими водами. В історичні часи озеро жодного разу не розливалось на північно-східну частину поля, земля якої дуже родюча, чим відрізняється від інших ділянок карстового плато.[1]

Висота рівня води в озері змінюється на 7 м (від 546 до 553 м над рівнем моря). При високій воді озеро має розміри 10x5 км і площу 30 км2, що робить його в ці періоди найбільшим озером країни (найбільше постійне озеро — Бохинське). Частина води, що стікає з озера, виходить на поверхню у вигляді витоків річки Любляниці.

Флора і фауна[ред. | ред. код]

На озері Церкниця є великі зарості очерету і осоки, а також великі вологі луки. У східній частині є залишки болота.

Вплив людини на представників фауни озера незначний. У Церкниці водиться риба, крім того воно є важливим місцем гніздування багатьох видів птахів, зокрема деркача, що перебуває під загрозою. Всього в районі озера було зафіксовано 230 видів птахів, зокрема чернь білооку і орлана-білохвоста.[2]

Історія[ред. | ред. код]

Гідравлічна модель озера, створена 1689 року Янезом Вальвазором

Озеро було відоме ще в античні часи, про нього писав давньогрецький географ Страбон. У своїй праці «Географія» (7.5) він згадує «марші, звані Лугеон» (грец. helos Lougeon kaloumenon), які були ідентифіковані як озеро Церкниця.[3] Назва Lougeon є перекладенням Страбоном на грецьку мову місцевого топоніму, можливо іллірійського походження, який пізніше перейшов у латинську мову як Lugeum.

Всесвітню популярність Церкниця отримала, коли пульсуючий механізм був вперше описаний словенським вченим-універсалом Янезом Вальвазором (1641—1693). Цей опис, за який його прийняли до Лондонського королівського товариства, було включено в його основну працю «Слава герцогства Крайни» (нім. Die Ehre deß Herzogthums Crain).

В даний час район озера є популярним місцем відпочинку. Залежно від рівня води на озері можна займатися риболовлею, спелеологією, віндсерфінгом, плаванням і катанням на ковзанах.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Cathie Carmichael. The Fertility of Lake Cerknica, Social History, Vol. 19, No. 3 (Oct., 1994), pp. 305—317.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. Lake Cerknica. www.birdlife.org. BirdLife IBA Factsheet. Архів оригіналу за 3 січня 2009. Процитовано 11 квітня 2020.
  3. Strabo, Geography. www.perseus.tufts.edu. Perseus Digital Library. Процитовано 11 квітня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)