Церковна ієрархія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Церковна Ієрархія (Від грец. ἱερός- священний і грец. ἀρχή- начальство) - так називаються 3 ступеня священства в християнських церквах - єпископи, пресвітери і диякони в їх співпідпорядкованості - і ступені урядової ієрархії священнослужителів. Іноді слово «ієрархія» вживається стосовно до одного ступеня священства - єпископату, а не до нижчих ступенів пресвітерів і дияконів, подібно до того як слово «клірики», що відноситься до всіх трьох ступенів священнослужителів вживається переважно по відношенню до церковнослужителів і до дияконів і пресвітерів, але не до єпископів, тому в церковній літературі, та церковних актах, нерідко зустрічається вираз «клірики і єпископи», хоча з точки зору канонічного права єпископи також належать до числа кліриків[1].

Відповідно до основних еклезіологічних догматів члени Церкви поділяються на 2 основних розряди. Перший розряд складають покликані Св. Духом через поставлення здійснювати церковне служіння: проповідувати, звершувати таїнства, піклуватися про зовнішній устрій храму - це клірики. Другий розряд становлять миряни, які теж є учасниками церковного життя: вони можуть проповідувати і навчати вірі, але лише з благословення священнослужителів і, як правило, не з амвона. Також можуть розпоряджатися церковним майном, але під керівництвом кліриків різних ступенів залежно від посади, яку займає мирянин. Клірики поділяються на вищих, або священнослужителів, які в сукупності і складають церковну ієрхію, і нижчих, або церковнослужителів, які до церковної ієрархії не зараховуються, - це читець, хорист, іподиякон, паламар, вони прислужують при відправленні богослужіння в храмі[1];

Таблиці церковних чинів[ред. | ред. код]

Структура сучасної ієрархії Православної Церкви[ред. | ред. код]

Ієрархічна степінь Білое духовенство

(одружене або в целібаті)

Чорне духовенство

(Ченці)

III

Єпископ

патріарх

митрополит

архієпископ

єпископ

II

Пресвітер

(ієрей)

протопресвітер

протоіерей

ієрей (пресвітер, священик)

архімандрит

ігумен

ієромонах

I

Диякон

протодиякон

диякон

архідиякон

ієродиякон

Церковні чини перших століть християнства[ред. | ред. код]

Церковный чин Опис чину
Аколуф Від грец. ακολουϋος - той що слідує. В обов'язки входила допомога приймати Жертовні Дари - хліб і вино, дотримання в чистоті священних сосудів. За деякими даними виконували також обов'язки свещеносців (лампадарій), і були на почесній варті єпископа.
Апокрисіарій Від грец. ἀποκρισιάριος - той хто приносить відповідь. Представник патріарха (Римського, Олександрійського, Антіохійського або Єрусалимського), постійно знаходився при царському дворі для пояснень у справах своєї церкви і патріарха з царською владою.
Герменевт В обязанности этого чина входил перевод Священного Писания и поучения предстоятеля во время богослужения там, где общины были смешанными греко-латинскими по языку или в их состав входили люди, державшиеся местных языков и не владевшие классическими языками. Возможно, что эта должность выросла из харизматического истолкования пророческих речей апостольского века.
Диаконисса Греч. Διακόνισσα. Чин, в который поставлялись женщины. Обязанностью диакониссы было несение определенного служения в церкви.
Иподиакон (зап. субдиакон) Греч. Υποδιάκονος. Служащий, как правило, при архиерее во время его священнодействий, нося перед ним в указанных случаях трикирий, дикирий и рипиды, подстилая орлец, омывая ему руки, поднося Чиновник архиерейского богослужения, облачая и совершая некоторые другие действия.
Копиат (фоссор) Обязанностью этого чина было погребение мучеников и всех усопших в христианской вере.
Начальник благотворительных заведений На эту должность назначали диаконов и пресвитеров. Чин появился в IV веке.
Остиарий (привратник) Греч. ϋυρωροι. В обязаности остиария входило открывание и запирание дверей церкви, в числе прочего следя за тем, чтобы некрещённые не присутствовали в церкви во время Евхаристического канона.
Параволан Обязанностью параволанов было уход, лечение и погребение бедных и больных людей. Параволанов избирал епископ.
Певец Греч. ψαλτες. Чин, отделившийся в первой половие IV века от чина чтецов. Служение певца – пение во время богослужения. Так же как и чтец, певец поставляется через хиротесию.
Рефендарий От лат. referendarius от а referendo – докладчик. Посредник между государем и Константинопольским Патриархом.
Сакелларий (саккелий) От латинского sacellus – «мешок для денег». Заведовал церковной казной, состоявшей из денег и жертвуемых драгоценностей. Позже сакелларию были вменены и другие обязанности. Должнось появилась не позднее второй половины VI века.
Скевофилакс От греческого ό Σκευοφύλαξ – сосудохранитель. Заведовал всей церковной утварью и распоряжался её употреблением при богослужении.
Чтец (анагност) Греч. αναγνώστης. В обязанности чтеца входило чтение во время богослужения богослужебных текстов (Священное Писание, шестопсалмие, кафизмы, седальны, тропари канона, часы и др.). В чтецы посвящает епископ через хиротесию.
Экзорцист(заклинатель) Греч. ἐξορκισμός. В обязанности экзорциста входило изгнание бесов из катехуменов, а также одержимых.
Эконом Греч. Οικονόμος. Эконом заведовал церковным имуществом. На эту должность избирались пресвитеры, диаконы, даже клирики, не имевшие иерархической степени, если они отличались честностью и практичностью. В своих действиях экономом отдавал отчет епископу.
Эксцептор В обязанности эксцептора входило составление стенографических мученических актов.

Ієрархічне священство - богоустановленний інститут. З самого початку Церква знає 3 ступеня священної І .: єпископську, пресвітерським і дияконську. Єпископи - наступники апостолів, які мають через череду рукоположений благодатний зв'язок з ними. Це архіпастирі, первосвященики і вищі вчителі своїх Церков. Пресвітер по своєму повноваженням, отриманого від єпископа, може здійснювати всі священнодійства, крім освячення антиминса і освячення світу, а також хіротонії та хіротесію, за винятком пресвітерів, поставленим в мон-рях, які можуть поставляти іподияконів і читців для своїх монастирів. Пресвітери вчать народ догматам віри і благочестя, пастирськи опікуються ввірених їхньому піклуванню християн. Так само диякони допомагають єпископам і пресвітерам у виконанні їхнього служіння, беручи участь в скоєнні священнодійств в храмі, включаючи вівтар. При цьому, згідно з 39-м Апостольським правилом, «пресвітери і диякони без волі єпископа нічого да не здійснюють. Бо йому довірені людие Господні, і він віддасть відповідь про душах їх ».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б ИЕРАРХИЯ. www.pravenc.ru. Процитовано 2018-09-18.