Церковно-парафіяльна школа
Церковнопарафіяльна (церковноприходська) школа — початкова школа при церковній парафії.
Історія[ред. | ред. код]
У Російській імперії з'явилися після шкільної реформи 1804 року[1]; перебували у віданні духовного відомства, тобто Священного Синоду Російської православної церкви. Раніше — парафіяльні училища.
До 1861 року духовенством Російської імперії було засновано понад 18 тисяч початкових училищ, за якими закріпилася назва «церковнопарафіяльних шкіл» (вживалися також назви: «священицькі школи», «церковні школи», «школи для поселянських дітей»).
Поширення церковнопарафіяльних шкіл викликало невдоволення як з боку чиновницької бюрократії, так і з боку багатьох земств. У 1870-ті роки міністерство народної освіти фактично підпорядкувало церковні школи своєму адміністративному управлінню. Багато церковних училищ перейшли у відання земств.
Ставлення до церковної школи стало змінюватися на рубежі 1870-1880-х років, в період суспільних потрясінь. 1884 року видано «Правила про церковнопарафіяльні школи», за якими створювалися однокласні або 2-річні та двокласні або 4-річні (на початку XX століття були перетворені на 3 - та 5-річні відповідно) церковнопарафіяльні школи. В однокласних вивчалися Закон Божий, церковний спів, письмо, арифметика, читання. У двокласних школах окрім цього — історія та церковнослов'янська мова.
Навчання здійснювали священики, диякони і дячки, а також вчителі і вчительки, які закінчили переважно церковно-учительські школи та єпархіальні училища.
Діяльність шкіл перебувала у віданні попечительської ради, куди входили завідувач школи, пепечителі, вчителі, представники від міста чи земства, виборні особи від населення, що користується школою, які повинні були бути православного віросповідання. На раду покладалися турботи про благоустрій школи у всіх відносинах.
Сучасність[ред. | ред. код]
В Україні церковнопарафіяльні школи називаються недільними та діють при багатьох парафіях.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Т. В. Філоненко, А. В. Шипілов. Матеріальне становище вчителів у дореволюційній Росії[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела та література[ред. | ред. код]
- О. М. Дзюба, Т. І. Лазанська. Парафіяльні школи // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 62. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- СТАН ОСВІТИ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ — ПОЧАТКУ ХХ СТ. Довженко Ю.А Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова
Посилання[ред. | ред. код]
- Церковноприходська школа // Українська Релігієзнавча Енциклопедія