Церковнослов'янська мова

Не слід плутати з Давньоруською мовою.

Церковнослов'янська мова Црькъвьнословѣньскъ ѩʐꙑкъ, црькъвьнословѣньскꙑ славєнскій ѧʐꙑкъ
Київський Псалтир, 1397 р.
Поширена в:	Росія,  Україна,  Білорусь,  Сербія,  Болгарія
Носії:	мертва мова
Писемність:	кирилиця і глаголиця
Класифікація:	Індо-Європейська Балтослов'янська Слов'янська Південно-слов'янська
Коди мови
ISO 639-1	cu
ISO 639-2	chu
ISO 639-3	chu

Церковнослов'я́нська мо́ва (Црькъвьнословѣньскъ ѩꙁꙑкъ) — південнослов'янська мертва літературна мова, що виникла на базі староцерковнослов'янської мови під впливом живих (розмовних) слов'янських мов. Розрізняють місцеві різновиди (ізводи) церковнослов'янської мови: східнослов'янський (київський), болгарський, македонський, сербський, хорватський глаголичний, чеський, румунський. Вплив розмовних мов на староцерковнослов'янську мову відбився вже в пам'ятках Х-ХІ століть.

Церковнослов'янська мова не була розмовною мовою Київської Русі чи інших слов'янських держав, а виконувала функції уніфікованої мови літератури (як латина у середньовічній Західній Європі).

Норми церковнослов'янської мови змінювалися з поступовим пересуванням центрів слов'янської книжності з півдня на схід, під впливом живих народних мов, залежно від тенденцій до уніфікації церковнослов'янської мови та відновлення давніх норм, що було пов'язано з діяльністю різних книжних шкіл.

Нині використовується в церковному православному служінні у східнослов'янських та південнослов'янських державах, а також у храмах Російської, Сербської, Болгарської православних церков, розташованих у інших частинах світу.

Вплив на живі мови

Церковнослов'янська мова справила великий вплив на літературні слов'янські мови, зокрема, народів православної культури (білоруську, болгарську, македонську, російську, сербську, українську). Порівняно з російською, в українській мові значно менш запозичень зі церковнослов'янської, але вони становлять значний обсяг обрядно-релігійної, а також поетично-урочистої лексики.

Див. також

• Ізвод
• Київський ізвод
• Давньоруська мова
• Граматика слов'янська

Джерела

1. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
2. Біленька-Свистович Л. В., Рибак Н. Р. Церковнослов'янська мова: Підручник зі словником: Понад 3500 слів. — К. : Криниця, 2000. — 336с.
3. Мельник Я., Лазарович О. Церковнослов'янська мова: Навч.-метод. посіб. / Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника; Івано-Франківська теологічна академія. — Івано-Франківськ: Гостинець, 2004. — 244с.

Посилання

• Сербські рукописи з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського
• Церковнослов'янська мова в історії української літературної мови
• Церковнослов'янська мова в історії української літературної мови
• Церковнослов'янська мова в історії української літературної мови
• Церковнослов'янська мова в історії української літературної мови
• Церковнослов'янська мова в сучасній Україні
• Колекція церковнослов'янських текстів
• Біблія церковнослов'янською мовою (PDF).
• Біблія церковнослов'янською мовою (iPhone/iPod Touch).
• Спільнота слов'янської типографіки
• Розробка й використання церковнослов'янських комп'ютерних шрифтів
• Методи комп'ютерного відображення церковнослов'янських текстів
• Соціолінгвістичні аспекти церковносолов'янської мови сьогодні
• Куземська Ганна. Якою мовою молилася давня Україна : Правила української транслітерації церковнослов’янських текстів : Вид. 2-ге, доопрацьоване і значно доповнене / Рецензенти: Епіфаній (Думенко), Григорій Півторак. — К. : КЖД «СОФІЯ», 2012. — 112 с. — ISBN 978-966-2374-38-4.
• Церковнослов'янська мова на сайті Ethnologue: Slavonic, Church. A language of Russian Federation (англ.)
• Церковнослов'янська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Church Slavic (англ.)