Ернст Цермело

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ернст Фрідріх Фердинанд Цермело
Ernst Friedrich Ferdinand Zermelo
Народився 27 липня 1871(1871-07-27)
Берлін
Помер 21 травня 1953(1953-05-21) (81 рік)
Фрайбург
Поховання Günterstal Cementeryd[1]
Країна Німецька імперія Німецька імперія, Веймарська республіка Веймарська республіка, Третій Рейх Третій Рейх
Діяльність математик, філософ, викладач університету
Alma mater HU Berlin
Геттінгенський університет
університет Фрайбурга
Університет Мартіна Лютера
Галузь Основи математики Аксіоматика теорії множин
Заклад університет Фрайбурга[2]
Геттінгенський університет[2]
Цюрихський університет[2]
HU Berlin[2]
Вчителі Лазар Фукс
Аспіранти, докторанти Walter Benzd[3]
Pessach Hebronid[3]
Stefan Straszewiczd[3]
Walter Benzd[3]
Max Eglid[3]
Waldemar Alexandrowd[3]
Stefan Straszewiczd[3]
Paul Nabholzd[3]
Членство Гайдельберзька академія наук
Відомий завдяки: автор аксіоми вибору
Нагороди
CMNS: Ернст Цермело у Вікісховищі

Ернст Цермело (нім. Ernst Zermelo; 27 липня 1871, Берлін — 21 травня 1953, Фрайбург) — німецький математик, який зробив великий внесок в теорію множин і створення аксіоматичних основ математики.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині берлінського професора. У 1889 році закінчив гімназію та поступив до Берлінського університету. Пізніше навчався в університетах Галле та Фрайбурґа.

1894: захистив докторську дисертацію (з варіаційного числення) у Берлінському університеті. Далі декілька років працював помічником Макса Планка.

1897: переїжджає на роботу до Геттінгенського університету.

1910: займає кафедру математики у Цюрихському університеті, де працює до 1916 року, після чого призупиняє викладання у зв'язку з погіршення стану здоров'я.

В 1926–1935 роках працює у Фрайбурзі. Після падіння нацистського режиму знову повернувся на цю кафедру.

Помер в 1953 році у Фрайбурзі.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основною галуззю досліджень Цермело була теорія множин. Перша його робота на цю тему з'явилась у 1902 році.

1904 року з'явилась найвідоміша з робіт Цермело, у якій він довів, що будь-яка множина може бути приведена до впорядкованої множини. Доведення, щоправда, спиралось на так звану аксіому вибору, що вперше явно сформульована саме в цій статті й нерідко називається «аксіома Цермело». У подальшому роль аксіоми вибору в математиці викликала активну дискусію різних математичних шкіл, у якій висловлювались найрізноманітніші думки — від цілковитої підтримки до абсолютного відкидання. Також були висловлені побоювання, що застосування цієї аксіоми може призвести до суперечностей. Тому Цермело зайнявся проблемою побудови аксіоматичного фундаменту теорії множин (1905).

Першу версію системи аксіом теорії множин Цермело опублікував у 1908 році, вона включала 7 аксіом. Пізніше Абрахам Френкель і Торальф Сколем удосконали її (розширивши до 10 аксіом), і в такому вигляді система аксіом Цермело-Френкеля вважається основою сучасної математики.

Праці[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Find a Grave — 1996.
  2. ↑ а б в г Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. ↑ а б в г д е ж и Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ернст_Цермело&oldid=36231814