Церцис канадський
| Церцис канадський | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Cercis canadensis L., 1753 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| *Siliquastrum orbicularis Moench | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Юдине дерево канадське[1], церцис канадський[2], іноді багряник канадський (Cercis canadensis) — вид рослин, високий кущ або невелике дерево родини бобові (Fabaceae).
Поширення та середовище[ред. | ред. код]
У природі ареал виду охоплює східну частину Північної Америки — від південного Онтаріо і Нью-Йорка на південь до Флориди та на захід до Айови, Небраски, Техасу і півночі Мексики.
У культурі поширений в Україні (в Ужгороді, Львові, Києві), а також на Чорноморському узбережжі, успішно росте і плодоносить у Баку, Єревані, Тбілісі, в містах Середньої Азії.
Дещо теплолюбний, але зимостійкіший від церсиса європейського. Досить вимогливий до вологості та поживності ґрунту. Потерпає через посухуи.
Будова[ред. | ред. код]
Дерево заввишки до 18 м з шатроподібною кроною. Гілки та стовбур з чорно-сірою корою. Пагони червоні.
Листки широкі яйцеподібні до майже округлих, довжиною (5)8—16 см, з серцеподібною основою і короткозагоостреною верхівкою, опушені, зазвичай, лише знизу, біля основи пластинки, зверху сизо-зелені, знизу тьмяно-сизі, восени світло-жовті.
Квітки по 4—8 в пучках, світло-рожеві або рожево-бузкові, довжиною 1—1,2 см.
Боби довжиною 6—10 см, шириною 2 см. Насіння овальне, довжиною 5—6 мм, шириною 4-5 мм, матове, темно-коричневе. Вага 1 тис. насінин 20—30 г
Цвіте у квітні — травні. Плодоносить у вересні — жовтні.
Класифікація[ред. | ред. код]
Різновиди[ред. | ред. код]
В рамках виду виділяють три різновиди:
- Cercis canadensis var. canadensis
- Cercis canadensis var. mexicana
- Cercis canadensis var. texensis
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Cercis canadensis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
Джерела[ред. | ред. код]
Українська радянська енциклопедія. — Т. 16. — К. : АН УРСР, 1964. — С. 27.