Цетинград

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поселення
Цетинград
Cetingrad
Cetingrad, view from Cetin castle.JPG
Вид на Цетинград із замку Цетин

Координати 45°09′33″ пн. ш. 15°44′25″ сх. д.H G O

Країна Хорватія Хорватія
Історична область Кордун
Жупанія Карловацька
Площа громади: 140,00 км²
Висота центру 232  м
Населення 319 осіб (2011)
Густота населення 14,47  осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+385) 47
Поштовий індекс 47 222
Автомобільний код KA
GeoNames 3202642
OSM пошук у Nominatim
Населення громади 2 027 жителів (2011)
Голова громади Мілан Гашпарін
Партійна належність ХДС
Цетинград. Карта розташування: Хорватія
Цетинград
Цетинград
Цетинград (Хорватія)
Цетинград у Вікісховищі?
Положення громади Цетинград у межах Карловацької жупанії
Центр і римо-католицька церква

Це́тинград (хорв. Cetingrad), до 1991 року Цетин-Град (хорв. Cetin Grad) — село і громада в центральній Хорватії, у Карловацькій жупанії, на кордоні з Боснією і Герцеговиною.

Станом на 2001 рік, саме село налічувало 351 жителя, а загальна чисельність населення громади становила 2746 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

Цетинград виник у безпосередній близькості від руїн середньовічної фортеці Цетин. Доба Середньовіччя була золотим часом для Цетина. Біля фортеці існували францисканський монастир і кілька церков. На той час Цетин входив до володінь Франкопанів і відігравав важливу роль у хорватській історії.

Після поразки у Битві під Мохачем у 1526 році хорватська знать зібралася на Цетинський парламент (хорв. Cetinski Sabor). 1 січня 1527 року вони обрали ерцгерцога Австрії Фердинанда з династії Габсбургів королем Хорватії. Підписана хорватськими дворянами і представниками Фердинанда Габсбурга грамота, яка зберігається в Австрійському державному архіві у Відні, є одним із найважливіших документів хорватської державності.

У наступні століття Цетин був у складі Військового порубіжжя — прикордонних земель між Габсбурзькою монархією та Османською імперією. У цей період османська армія неодноразово оволодівала ним. Фортецю було кілька разів пошкоджено і відремонтовано. 1790 року австрійські війська під командуванням генерала Валіша остаточно повернули Цетин Габсбурзькій монархії.

У 1809 році османські війська знову зайняли Цетин, але в 1810 році відступили через погрози генерал-губернатора Іллірійських провінцій маршала Мармона. Коли загроза з боку Османської імперії зникла, фортецю покинули і використовували як кар'єр. Адміністративний центр перенесли в тогочасне Валіш-село (хорв. Vališselo), яке виросло на північ від Цетина і тепер називається Цетинград.

У ХІХ і ХХ століттях ця місцевість була малолюдною, без будь-якої дійсної можливості для економічного розвитку. Під час Другої світової війни ця територія ще раз пережила великі страждання і руйнування, а після війни соціалістична Югославія занехаяла цей район. Через бідність населення було змушене мігрувати, спочатку за океан, а пізніше — в європейські країни.

Протягом югославських воєн Цетинград і навколишню місцевість захопили великосербські заколотники за підтримки ЮНА і приєднали до самопроголошеної Республіки Сербська Країна. За час окупації, яка тривала до 1995 року, сербські бунтівники знищили найбільшу Римо-католицьку церкву в Слунському церковному окрузі — церкву Успіння Пресвятої Богородиці (хорв. crkva Marijina Uznesenja).[1] До 1999 року церкву було загалом відбудовано.[2]

Цетинград став місцем аварії вертольота, збитого випущеною сербами ракетою, у якій загинув міністр закордонних справ Боснії і Герцеговини Ірфан Любіянкич і шість інших осіб. Велика частина населення Цетинграда провела чотири роки сербської окупації у вигнанні. У серпні 1995 року, під час операції «Буря», хорватська армія визволила Цетинград. Після 1995 року його успішно відбудовано, а чимало колишніх жителів повернулися до своїх домівок.

Демографія[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року, громада (муніципалітет) Цетинград мала такий національний склад:

Національність Кількість Відсоток
Хорвати 2 105 76,66 %
Босняки 269 9,8 %
Серби 145 5,28 %
Німці 1
Українці 1
Інші 134 4,88 %
Не визначилися 39 1,42 %
Невідомо 52 1,89 %

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 2 027 осіб[3]. Населення самого міста становило 319 осіб.[3]

Динаміка чисельності населення громади[4]:

Динаміка чисельності населення міста[4]:

Населені пункти[ред. | ред. код]

Крім міста Цетинград, до громади також входять:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. PDF Слунський деканат (церковний округ)
  2. Proslavljen Dan općine Cetingrad, Vjesnik (хор.)
  3. а б Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. 
  4. а б Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Radoslav Lopašić: Oko Kupe i Korane, Matica Hrvatska, 1895, Zagreb (хор.)
  • Milan Kruhek: Cetin, grad izbornog sabora Kraljevine Hrvatske 1527, Karlovačka Županija, 1997, Karlovac (хор.)
  • Iz memoara maršala Marmonta: ilirske uspomene 1806—1811, Čakavski Sabor, 1977, Split (хор.)

Посилання[ред. | ред. код]