Це солодке слово — свобода!

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Це солодке слово — свобода!
рос. Это сладкое слово — свобода!
Жанр драма
Режисер Вітаутас Жалакявічус
Сценарист Валентин Єжов
Вітаутас Жалакявічус
У головних
ролях
Регімантас Адомайтіс
Ірина Мірошниченко
Іон Унгуряну
Оператор Володимир Нахабцев
Композитор В'ячеслав Овчинников
Художник Леван Шенгелія
Кінокомпанія «Мосфільм»
Литовська кіностудія
Тривалість 154 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1972
IMDb ID 0199503

«Це солодке слово — свобода!» (рос. «Это сладкое слово — свобода!») — радянський художній фільм 1972 року, політичний детектив режисера Вітаутаса Жалакявічуса. Знятий за сценарієм Валентина Єжова і Вітаутаса Жалакявічуса кіностудією «Мосфільм», за участю Литовської кіностудії. Натурні зйомки проходили в Чилі незадовго до справжнього військового перевороту. В основу сюжету покладено реальні події: втеча у 1967 році трьох політв'язнів-комуністів — Гільєрмо Понсе, Помпейо Маркеса і Теодоро Петкова — з в'язниці Сан-Карлос у Венесуелі.

Сюжет[ред. | ред. код]

У неназваній латиноамериканській країні після перевороту до влади приходять військові. На вулиці виведена техніка, мирне населення піддається жорсткому терору. Прокочується хвиля арештів, в ув'язненні опиняються колишні сенатори — ліберали та комуністи. Патріоти, що знаходяться в підпіллі, розробляють план їх звільнення. На ім'я Франсіско і Марії Вардес купується невелика крамничка навпроти в'язниці. З її підвалу вирішено прокласти 90-метровий тунель. Три роки неймовірних зусиль, смертей і нервових зривів не проходять безслідно. В'язні втікають, але вже на волі не витримує серце старшого з них, сенатора Мігеля Каррери. Він помирає напередодні зустрічі з журналістами на одній з конспіративних квартир…

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]