Цзінська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цзінська мова
Зображення
Держава Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Замінив Middle Chinesed
Алфавіт китайська писемність
Кількість носіїв мови 45 000 000 осіб
Стан мови за каталогом Ethnologue 6a Vigorousd[1]
Походить з Пекін, Ґаньсу, Хенань, Хебей, Шеньсі і Шаньсі
Категорія для фільмів цією мовою d
CMNS: Цзінська мова у Вікісховищі

Цзінська мова(кит. трад. 晉語, спрощ. 晋语 , піньїнь jìnyǔ) — це одна з китайських мов, яку традиційно вважають діалектом китайської мови. Цзінською мовою розмовляють приблизно 45 мільйонів людей на півночі Китаю . Її географічний розподіл охоплює більшу частину провінції Шаньсі, за винятком нижньої долини річки Фень , більшу частину центральної Внутрішньої Монголії та прилеглих районів провінцій Хебей , Хенань та Шеньсі. Статус Цзінь спірний серед лінгвістів; деякі воліють класифікувати її як діалект мандарину, але інші виділяють її як окрему мову, тісно пов'язану з мандаринською китайською.

Класифікація[ред. | ред. код]

До 80-х років минулого століття діалекти Цзінь загально входила до складу мандаринської мови . Однак у 1985 році Лі Жун запропонував вважати Цзінь окремою діалектною групою верхнього рівня, подібною до Юе чи У . Головним критерієм було те, що діалекти Цзінь зберегли вхідний тон як окрему категорію, що вирізняється наявністю гортанної змички, як у діалектах У, але відрізняється цим від більшості інших мандаринських діалектів. Згодом цю класифікацію прийняли інші лінгвісти. Однак деякі лінгвісти досі не згодні з тим, що Цзінь слід вважати окремою діалектною групою.

Цзінь поділяють на такі підгрупи:

  • Діалект Хух-Хото呼和浩特話(район міста Хух-Хото в південно-центральній частині АР Внутрішня Монголія і район міста Чжанцзякоу (Калган) на північному сході пров. Хебей);
  • Діалект Баотоу包頭話(район міста Баотоу АР Внутрішня Монголія); іноді об'єднують з датунським діалектом;
  • Датунский діалект大同話(район міста Датун на півночі пров. Шаньсі); іноді об'єднують з баотоуським діалектом;
  • Виділяють також утайский діалект (район Утай на середньому півночі пров. Шаньсі і на півдні центральної частини АР Внутрішня Монголія);
  • Тайюаньський діалект (чи бінчжоуский)太原話(район міста Тайюань центральній частині пров. Шаньсі);
  • Люйлянский діалект (район міста Люйлян на заході пров. Шаньсі і північ пров. Шеньсі);
  • Чжидань-яньчуаньский діалект志丹-延川(райони Чжидань-Яньчуань на середньому півночі пров. Шеньсі);
  • Ханьданьский діалект邯郸話(район міста Ханьдань пров. Хебей, південний схід пров. Шаньсі, а також (якщо об'єднувати з сіньсянским діалектом) північ пров. Хенань);
  • Сіньсянский діалект新县話(район міста Сіньсян пров. Хенань); іноді об'єднують з ханьданским діалектом.

Фонологія[ред. | ред. код]

На відміну від більшості різновидів мандарина, Цзінь зберіг кінцеву гортанну змичку , яка є залишком приголосної кінцевої зупинки ( / p / , / t / або / k / ). Це перегукується з раннім мандарином з династії Юань (бл. 14 - го століття нашої ери) і з цілим рядом сучасних південних видів китайської. У середньокитайській мові склади, закриті приголосною зупинкою, не мали тону. Однак китайські лінгвісти воліють класифікувати такі склади як такі, що належать до окремого класу тонів, який традиційно називають " вхідним тоном ". Склади, закриті гортанною змичкою в цзінській мові все ще без тону, або, як варіант, можна сказати, що цзінь все ще підтримує вхідний тон. Цзінь використовує надзвичайно складні сандхі , або зміни тону, які виникають, коли слова складаються у фрази.

Граматика[ред. | ред. код]

У цзінській мові часто використовують такі префікси, як 圪 / kəʔ / ,忽 / xəʔ / та 入 / zəʔ / , у різних дериваційних конструкціях. Наприклад: 入鬼"дурити"<鬼"привид, диявол"

Окрім того, у Цзінь є кілька слів, які еволюціонували, очевидно, розділивши односкладне слово на дві частини, додавши між ними «l». Наприклад:

  • / pəʔ ləŋ / - 蹦 - / pəŋ / "хміль"
  • / tʰəʔ luɤ / - 拖 - / tʰuɤ / "перетягувати"
  • / kuəʔ la / - 刮 - / kua / "скрип"
  • / xəʔ lɒ̃ / - 巷 - / xɒ̃ / "вулиця"

Фактично подібний процес можна зустріти в більшості мандаринських діалектів , але він особливо поширений у цзінь.

Покликання[ред. | ред. код]

  1. Ethnologue — 19 — Dallas, Texas: SIL International, 2016.