Цибуля савранська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цибуля савранська
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Цибулеві (Alliaceae)
Рід: Цибуля (Allium)
Вид: Цибуля савранська
Біноміальна назва
Allium savranicum
Besser
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Allium savranicum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Allium savranicum

Цибуля савранська (Allium savranicum Besser (Allium saxatile auct. non M. Bieb.)) — багаторічна трав'яна рослина родини цибулевих Alliaceae.

Опис[ред.ред. код]

Геофіт. Багаторічна трав'яна рослина 30-60 см заввишки. Цибулини по 1-3 на дуже короткому кореневищі, видовжено-яйцеподібні, з бурими сітчасто-волокнистими напівпрозорими оболонками. Стебла до третини висоти обгорнуті піхвами листків. Листків 3-4, лінійно-ниткоподібних, плескатих. Покривало в 1,5-3 рази довше від зонтика. Суцвіття багатоквіткове, зонтикоподібне, густе, кулясте. Квітки білуваті з рожевим відтінком, листочки оцвітини 1,5 мм завдовжки. Нитки тичинок у понад 1,5 раза довші від оцвітини, пиляки жовті.

Цвіте у червні-вересні, плодоносить у серпні-вересні. Розмножується насінням і вегетативно.

Поширення[ред.ред. код]

Поширена у степовій зоні: басейн Дніпра, Сіверського Дінця та Південного Бугу (зустрічається рідко). Адміністративні регіони: Дніпропетровська, Полтавська, Харківська, Донецька, Луганська, Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області. Локальні популяції нечисленні та нещільні. Структура популяцій невідома. Умовами місцезростання є піщані степи другої борової тераси та прируслові вали у долинах річок. Угруповання Festucetea vaginatae на сухих бідних пісках. Мезоксерофіт.

Причинами зміни чисельності є порушення природних екотопів внаслідок господарського освоєння територій, видобування піску, випасання худоби, залісення.

Природоохоронний статус[ред.ред. код]

Природоохоронний статус виду — вразливий. Має наукове значення як ендемік.

Охороняють рослину у Дніпровсько-Орільському природному заповіднику, національному природному парку «Святі Гори». Рекомендується створити заказники у місцях зростання виду, контролювати стан популяцій та вирощувати у ботанічних садах. Заборонено порушення умов місцезростань виду, видобування піску, заліснення, надмірне випасання худоби.

Практичне використання[ред.ред. код]

Відомостей про розмноження та розведення у спеціально створених умовах немає. Має господарське та комерційне значення як декоративна та харчова рослина.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Байрак О. М., Стецюк Н. О. Атлас рідкісних і зникаючих рослин Полтавщини. — Полтава: Верстка, 2005. — 248 с.
  2. Горєлова Л. Н., Альохін О. О. Рідкісні рослини Харківщини (Систематичний список рідкісних судинних рослин, питання їх охорони). — Харків, 1999. — 52 с.
  3. Донбас заповідний. Науково-інформаційний довідник-атлас / Під заг. ред. С. С. Куруленка, С. В. Третьякова. — Донецьк: ДФ ДІПКПК Мінекоресурсів України, 2003. — 160 с.
  4. Кондратюк Є. М., Бурда Р. І. Флора Донбасу як об'єкт охорони // Інтродукція та акліматизація рослин на Україні. — 1979. — Вип. 15. — С. 36-42.
  5. Кучеревський В. В. Атлас рідкісних і зникаючих рослин Дніпропетровщини. — К.: Фітосоціоцентр, 2001. — 360 с.
  1. Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської та Запорізької областей. Судинні рослини. Біолого-екологічна характеристика видів: Моногр. — Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського університету, 2005. — 276 с.
  2. Флора УРСР. Том III / Під ред. М. І. Котова та А. І. Барбарича. — К.: Вид-во АН УРСР, 1950. — 426 с.
  3. Цибуля савранська в Червоній книзі України


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.