Цикламен перський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Cyclamen persicum
Цикламен перський з книги
Цикламен перський з книги
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Dicotyledones)
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Мирсінові (Myrsinaceae)
Рід: Цикламен (Cyclamen)
Вид: Цикламен перський
Біноміальна назва
Cyclamen persicum
Шаблон:Mill.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Cyclamen persicum
EOL logo.svg EOL: 595303
IPNI: 700765-1
ITIS logo.svg ITIS: 505950
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 87530

Цикламен перський (Cyclamen persicum) — вид рослин роду цикламен.

Назва[ред. | ред. код]

В Європі вперше опублікована у «Paradisus Terrestris» в 1629 році під назвою «подвійний свинячий хліб з Антіохії» (англ. the double sowbread of Antioch). Свинячим хлібом названа через те, що підземні бульбоподібні м'ясисті корені їдять свині. Квітка називається Cyclamen persicum «цикламент перський», хоча в Ірані (теперішня Персія) ця рослина не росте.

Будова[ред. | ред. код]

Невелика рослина з округлими листками, що вкриті білими плямами. Ефектні квіти з 10-12 пелюстоками ростуть на високих квітоніжках. Колір пурпурний. Деякі квітоніжки мають по дві квітки.

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Росте у країнах Левант, Малій Азії та спорадично у Північній Африці. Зустрічається на вапняках у підліску низьких лісів, де опале листя формує багатий на поживні речовини гумус. [1]

Практичне використання[ред. | ред. код]

Кореневище рослини діє на людський організм як проносне.

Вирощується як декоративна рослина з 17 ст. Найпопулярніший з усіх окультурених цикламенів. З того часу виведено багато культурних сортів: із закрученими пелюстками, багатоколірні тощо.

На марках[ред. | ред. код]

Зображений на марці НДР 1966

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jiri Haager «House Plants» // Hamlyn, Prague, 1980 — p. 280 — P. 95

Джерела[ред. | ред. код]