Цикорій салатний
| Цикорій салатний | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Суперастериди (Superasterids) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Підродина: | Цикорієві (Cichorioideae) |
| Рід: | Цикорій (Cichorium) |
| Вид: | C. endivia
|
| Біноміальна назва | |
| Cichorium endivia | |
Цикорій городній[1], цикорій салатний[джерело?] (Cichórium endívia) — однорічна або дворічна рослина з родини айстрових. У культурі вирощується кореневий, листовий ендівій і ескаріол. Вони багаті каротином, аскорбіновою, фолієвою, пектиновою кислотами. Мають підвищений вміст калію і заліза. Містять інулін. Гіркуватий присмак листя обумовлений наявністю глікозида антібіна, котрий покращує роботу кровоносно-судинної системи людини, органів травлення і особливо печінки і жовчного міхура[2].
З листя готують салати, гарніри для других страв, використовують їх для сервірування стола.
Вирощування рослини[ред. | ред. код]
Вирощується цикорій салатний висівом насіння і розсадою в ранньовесняний та літній періоди з міжряддями 45 см і відстанню між рослинами в ряду 25 — 30 см. Догляд такий же, як і за іншими салатними рослинами. Коріння ендівія використовують для вигонки в теплиці або на підвіконні. Їх висаджують у торф або пухку землю в затіненому місці.[2] При вирощуванні як технічна культура на полях, урожайність коренів сягає до 240 ц/га, найкращі врожаї цикорію у місцях із вологих кліматом на родючих, добре аерованих ґрунтах. Використовуються у харчовій та спиртовій промисловостях.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Cichorium endivia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил.
- ↑ Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 470.
Джерела[ред. | ред. код]
- Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985.— с.664, ил.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Ендивій // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
|
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|