Цимбалюк Роман Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роман Володимирович Цимбалюк
Цимбалюк Роман Владимирович.jpg
Народилася 26 вересня 1980(1980-09-26) (41 рік)
Алмати, Казахська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Москва, Росія
Київ, Україна
Діяльність журналіст, блогер
Роман Цимбалюк
Народився 26 вересня 1980(1980-09-26) (41 рік)
Алмати, Казахська РСР, СРСР
Країна СРСР і Україна
Діяльність журналіст
YouTube
Канал
Жанр новини
Підписників 905 тис.[1]
Усього переглядів 343 млн.[2]

Роман Володимирович Цимбалюк (26 вересня 1980, Алмати, Казахська РСР) — український журналіст, автор Youtube-каналу[3]. Власний кореспондент агенції УНІАН у Росії[4]. З 2017 до 2022 року — останній український кореспондент, акредитований при МЗС Росії на постійній основі[4][5]. Відомий жорсткими та прямими запитаннями до російських політиків, зокрема до Володимира Путіна[4][6].

Біографія[ред. | ред. код]

Роман Цимбалюк народився 26 вересня 1980 року в місті Алмати, Казахська РСР.

З 2004 року почав працювати в інформаційній агенції УНІАН, що входить до медіахолдингу 1+1 Media. Освітлював з місця подій російсько-грузинську війну 2008 року. Після повернення з Грузії став власним кореспондентом УНІАН в Москві, де відтоді й проживав. Окрім матеріалів для УНІАН готував телесюжети для програми ТСН каналу «1+1»[7]. У лютому 2022 року стало відомо, що Роман Цимбалюк після повернення до Києва працюватиме в Укрінформі.[8].

Інциденти в Росії[ред. | ред. код]

21 березня 2017 його затримала московська поліція після запису інтерв'ю з аспірантом історичного факультету МДУ Захаром Сарапуловим, який 18 березня, у день анексії Криму, вивісив у вікні гуртожитку, де мешкає, прапор України. Заодно затримали оператора каналу «1+1» Микиту Бородіна. Через 3 години затриманих відпустили[9].

У грудні 2021 року стало відомо, що Цимбалюка викликали на допит по справі про розпалювання ворожнечі та ненависті до росіян. Це відбулося після того, як депутат Законодавчих зборів Санкт-Петербургу Дмитро Дмитрієв направив запит до прокуратури з проханням перевірити його висловлювання. У середині місяця адвокат Цимбалюка Микола Полозов заявив, що прокуратора Москви звинуватила журналіста в екстремізмі та збиралася викликати на допит 24 грудня[10]. Згодом допит було скасовано[11].

На початку січня 2022 року поїхав з Російської Федерацію в Київ через загрозу особистій безпеці[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Роман Цимбалюк. YouTube. Процитовано 11 квітня 2022. 
  2. Роман Цимбалюк: Про канал. YouTube. Процитовано 11 квітня 2022. 
  3. Канал «Роман Цимбалюк». YouTube. 1 жовтня 2011. Процитовано 20 січня 2022. 
  4. а б в Профіль автора: Роман Цимбалюк. УНІАН. Процитовано 20 січня 2022. 
  5. Український журналіст у Москві: Щоб Україні зберегтися, треба бути сильною і демонструвати готовність вбивати. Republic. 28 січня 2017. Процитовано 20 січня 2022. 
  6. Фрагмент пресс-конференции В. В. Путина 18 декабря 2014 года. YouTube. 18 грудня 2014. Процитовано 20 січня 2022. 
  7. Толокольнікова Катерина (15 лютого 2016). Роман Цимбалюк: Мені здається, що українці й росіяни — вороги на сто років. Хотів би помилитися. detector.media. Процитовано 20 січня 2022. 
  8. Роман Цимбалюк розпочинає співпрацю з «Укрінформом». detector.media. 5 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022. 
  9. Інформаційне агентство УНІАН заявляє про неприпустимість затримання своїх співробітників у Російській Федерації. УНІАН. 21 березня 2017. Процитовано 20 січня 2022. 
  10. Оліярник, Маркіян (4 січня 2022). Не захотів стати заручником на обмін. Роман Цимбалюк покинув Росію. Заборона. Процитовано 20 січня 2022. 
  11. Московская прокуратура отменила вызов журналиста Романа Цимбалюка (рос.). Радио Свобода. 24 грудня 2021. Процитовано 20 січня 2022. 
  12. Шеремет, Ангеліна (3 січня 2022). Український журналіст у Москві Роман Цимбалюк виїхав із Росії. У грудні там його викликали на допит. Бабель. Процитовано 20 січня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]