Цимлянська ГЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цимлянська ГЕС
47°36′21″ пн. ш. 42°06′43″ сх. д. / 47.60611111002777562° пн. ш. 42.11222222002777471° сх. д. / 47.60611111002777562; 42.11222222002777471Координати: 47°36′21″ пн. ш. 42°06′43″ сх. д. / 47.60611111002777562° пн. ш. 42.11222222002777471° сх. д. / 47.60611111002777562; 42.11222222002777471
Країна Росія
Адмінодиниця Ростовська область
Стан працює
Річка Дон
Початок будівництва 1949
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1952
Основні характеристики
Установлена потужність 211,5  МВт
Середнє річне виробництво 676,5 млн кВт·год  млн кВт·год
Розрахований напір 17,5—24,5 м  м
Характеристики обладнання
Тип турбін поворотнолопастні
Кількість та марка турбін 1 × ПЛ 495-ВБ-660, 2 × ПЛ-30/877-В-660, 1 × ПЛ Andritz, 1 × ПЛ 495-ВБ-225[1]
Витрата через турбіни 2× 268, 2 × 268, 1 × 30,4 м³/сек  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 3 × СВ 1040/120-68, 1 × СВ 1030/120-68, 1 × ВГС 325/64-24
Потужність гідроагрегатів 3 × 52,5; 1 × 50; 1 × 4 МВт  МВт
Основні споруди
Тип греблі земляна, водозливна — бетона
Висота греблі 32  м
Шлюз Є
Власник ТзОВ «Лукойл-Екоенерго»
Цимлянська ГЕС. Карта розташування: Росія
Цимлянська ГЕС
Цимлянська ГЕС
Мапа
Мапа
CMNS: Цимлянська ГЕС у Вікісховищі

Цимлянська гідроелектростанція — ГЕС на річці Дон, Цимлянськ Ростовська область, Росія.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Цимлянська ГЕС будувалася в 1949—1952 рр. зусиллями в'язнів ГУЛАГу (Цимлянський ВТТ, у якому містилося до 47000 осіб). Була введена в експлуатацію в липні 1952 року. Є середньонапірною електростанцією руслового типу.

Склад споруд ГЕС:

  • земляна гребля висотою 32 м;
  • бетонна водозливна гребля;
  • будівля ГЕС;
  • двонитковий судноплавний шлюз;
  • рибопідйомник;
  • головна споруда Донського магістрального зрошувального каналу.

Потужність ГЕС — 211,5 МВт, середньорічне виробництво електроенергії — 627,7 млн кВт·год. У будівлі ГЕС розміщені 5 поворотно-лопаткових гідроагрегатів — два гідроагрегати по 52,5 МВт, два гідроагрегати по 50 МВт і гідроагрегат рибопідйомника потужністю 4 МВт. Гідроагрегати працюють при натиску 17,5—24,5 м.

Греблею ГЕС утворено велике Цимлянське водосховище, що використовується в першу чергу в інтересах водного транспорту, іригації й водопостачання. Гребля Цимлянської ГЕС фактично є нижнім ступенем Волго-Донського судноплавного каналу. Греблею ГЕС проходять магістральні залізничний та автодорожній переходи.

У 1999 і 2001 рр. два гідроагрегати були реконструйовані зі збільшенням потужності з первинних 50 МВт до 52,5 МВт. У грудні 2007 року були підбиті підсумки конкурсу на заміну третього гідроагрегата (станційний № 4); відповідно до нього, гідротурбіни поставить ЗАТ «Турбоинжиниринг — Русэлпром», гідрогенератор — ВАТ НВО «ЭЛСИБ». Нове обладнання повинно бути змонтовано до 30 вересня 2009 року[2]. Пізніше планується провести заміну і четвертого гідроагрегату.

Цимлянська ГЕС спроєктована інститутом «Гідропроєкт».

На даний час ГЕС належить дочірній компанії ВАТ «Лукойл» — ТзОВ «Лукойл-Екоенерго»[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Е. В. Невский Справочник — Гидроэлектростанции России, Москва, 1998 год (рос.)
  2. ЮГК ТГК-8 определила победителей конкурса по реконструкции гидроагрегата Цимлянской ГЭС (рос.)
  3. ООО «Лукойл-Экоэнерго» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)