Цинкові руди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ц́инкові р́уди — мінеральні родовища, що містять у собі цинк, який економічно доцільно з них добувати. Головний мінерал цинкової руди — сфалерит.

У світі[ред. | ред. код]

Основне джерело одержання цинку – поліметалічні та мідно-колчеданові руди. Рідше цинквмісні сполуки утворюють самостійні поклади. Головні мінерали, що містять цинк – сфалерит, смітсоніт, каламін. Головні видобувні країни: Австралія, Іспанія, Казахстан, Мексика, Канада, Перу, Росія, США, КНР, Індія.

Структура видобутку цинку в світі на початку ХХІ ст. зазнає істотних змін. Збільшується частка КНР у світовому видобутку, а частка Канади знижується. У 2005 р. на Канаду припадало тільки 7% світового видобутку цинку (10 років тому цей показник становив 16%), що пов'язано із закриттям ряду рудників в арктичних районах країни ( "Bell Allard", "Nanisivik", "Polaris", "Sullivan"). У 2005 р. на Австралію припадало 13% світового видобутку цинку, Перу - 12%, країни Європи - 11%. Загалом у світі видобуток цинку в 2005 р. виріс на 2,3% (до 10,02 млн. тонн) багато в чому завдяки значному розширенню видобутку в КНР та Індії.

В Україні[ред. | ред. код]

В Україні є невеликі родовища цинкових руд на Закарпатті у Вулканічних Карпатах (переважно на Берегівському полі) і на ДонбасіНагольному кряжі), економічного значення при сучасних технологіях вони не мають. Великий цинковий завод «Укрцинк» в Костянтинівці (заснований 1928 року) переробляє цинкові руди.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]