Циркульний корпус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лікарня
Циркульний корпус інфекційної лікарні
Циркульний корпус інфекційної лікарні
Портик Одеської міської інфекційної лікарні
Портик Одеської міської інфекційної лікарні
46°29′40″ пн. ш. 30°43′21″ сх. д. / 46.4945389° пн. ш. 30.7225833° сх. д. / 46.4945389; 30.7225833Координати: 46°29′40″ пн. ш. 30°43′21″ сх. д. / 46.4945389° пн. ш. 30.7225833° сх. д. / 46.4945389; 30.7225833
Країна Україна Україна
Місто Одеса
Тип будівлі лікарня
Архітектурний стиль класицизм
Автор проекту Тома де Томон
Будівельник архітекторТома де Томон
Будівництво 1804–1806 р.—надбудова у 1820-ті рр.
Статус (спадщини) Пам'ятка архітектури початку 19 ст.
Пам'ятка культурної спадщини України
Стан незадовільний, напівруїна

Циркульний корпус інфекційної лікарні is located in Україна
Циркульний корпус інфекційної лікарні
Циркульний корпус інфекційної лікарні
Циркульний корпус інфекційної лікарні (Україна)

Циркульний корпус — умовна назва заокруглених корпусів Одеської міської інфекційної лікарні, однієї з найстаріших кам'яних споруд міста.

Історія[ред.ред. код]

Порт і хвороби[ред.ред. код]

Докладніше: Чума в Одесі

З давніх часів небезпечною особливістю портів країни, тим паче південних, були інфекційні захворювання. Жах перед новими епідеміями спонукав до суворих профілактичних заходів — досмотрів кораблів, карантинів, ізоляції хворих моряків тощо. Але навіть ці профілактичні заходи не рятували від хвороб і епідемій. Тому в Одесі відразу від заснування міста постала проблема в створенні

  • Карантинної бухти.
  • Інфекційної лікарні. Нею і став Циркульний корпус Одеської міської інфекційної лікарні.

Передісторія побудови[ред.ред. код]

Первісна забудова Одеси припала на добу імператорів Павла та його сина Олександра І. Особливо цікаві первісні споруди в місті виникли за сприяння тогочасного мера Одеси дюка (князя)Рішельє, який переконав імператора в створені в новому портовому місті Карантинної бухти, нового театру, карантинної інфекційної лікарні. Всі вони і були створені в місті.

Мер домігся створення проектів нового театру Одеси і карантинної інфекційної лікарні у тогочасного придворного архітектора Тома де Томона.

Театр Тома де Томона згорів і був відновлений за новим і пишним проектом пізніше австрійських архітекторів. Від первісної забудови в Одесі залишився Циркульний корпус карантинної інфекційної лікарні.

Проект і побудова[ред.ред. код]

Докладніше: Тома де Томон

Архітектор працював в часи панування стилю класицизм в Російській імперії, був прихильником гігантоманії в архітектурі. До того ж, нерозробленість зразків лікарень як типу архітектурних споруд в ту добу спонукала використати розповсюджений зразок вельможного палацу. Так Одеська міська лікарня була побудована за типом вельможного палацу, що зробило її унікальною спорудою міста.

Будівництво тривало у 1804–1806 рр. і далі у 1820-ті рр., реалізоване місцевим архітектором Джованні Фраполлі, братом архітектора Франца Фраполлі (лікарня запрацювала з 1807 р.). Тома де Томон загинув у 1813 р., упавши з будівельних лісів в Петербурзі, в Одесі на будівництві не був. У 1846-1848 рр. над галереями надбудували 2-й поверх, що підвищило місткість приміщень лікарні без суттєвої зміни архітектурного образу лікарні і без змін первісного розпланування Тома де Томона і Джованні Фрапполі, що є перевага.

Будинок лікарні мав центральний корпус, заокруглені крила — галереї (від яких і отримав назву Циркульний корпус), два бічні павільйони, що виходили на червону лінію вулиці. Павільйон праворуч від входу слугував церквою для панахид по померлим.

Саме тут у 1856—1858 рр. працював видатний науковець і хірург Микола Пирогов. В Циркульному корпусі у 1859—1870 рр. працював другий відомий хірург Микола Скліфосовський.

Проблеми пам'ятки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Ощепков Г. Д. Архитектор Томон. Материалы к изучению творчества. — М., 1950. (рос.)
  • Памятники градостроительства и архитектуры УССР. — К., 1985. — Т. 3. (рос.)
  • Шуйский В. К. Золотой век барокко и классицизма в Санкт-Петербурге. — 2008. (рос.)
  • Шуйский В. К. Тома де Томон. — Л., 1981. (рос.)
  • Энциклопедический справочник «Санкт-Петербург, Петроград, Ленинград». — М., 1992. (рос.)