Цистатіонін-β-синтаза
Цистатіонін-β-синтаза (К. Ф. 4.2.1.22) є цистатіонінформувальним ферментом, що каталізує реакцію конденсації серину і гомоцистеїну шляхом β-транслокації ОН-групи серину і тіолової групи гомоцистеїну з утворення кінцевих продуктів — сульфіду водню та цистатіоніну[1][2].
Структура і особливості функціонування ферменту[ред. | ред. код]
Молекула ферменту є гомотетрамером (М.м. кожної субодиниці 63 кДа, 551 амінокислот); кожна субодиниця зв'язує два кофактори — піридоксаль-5-фосфат і гем — і обидва субстрати (гомоцистеїн і серин) та алостерично активується S-аденозил-L-метіоніном[3]. Роль гема, що локалізований на N-кінці молекули, поки що нез'ясована — можливо, він виступає як редокс-сенсор. Крім того, гемове залізо може зв'язувати СО і NO, які у даному випадку виступають інгібіторами ферменту — це є лише одним із прикладів конвергенції сигнальних шляхів газотрансмітерів (СО, NO, H2S)[4]. На С-кінці молекули фермент має два CBS-домени, які, ймовірно, виступають інгібіторами ферментативної активності, оскільки їх втрата активує фермент. Ці ділянки молекули вважаються енергетичними сенсорами. Крім того, у CBS-домені молекула ферменту може підлягати СУМОїлюванню за залишком лізину-211. СУМОїлювання визначає ядерну транслокацію ферменту та інгібує його каталітичну активність.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Вараксин А. А., Пущина Е. В. Значение сероводорода в регуляции функций органов // Тихоокеанский медицинский журнал. — 2012. — № 2. — С. 27—34. (рос.)
- ↑ Caliendo G., Cirino G., Santagada V., Wallace J. Synthesis and Biological Effects of Hydrogen Sulfide (H2S): Development of H2S-Releasing Drugs as Pharmaceuticals // J. Med. Chem. — 2010. — Vol. 53. — P. 6275–6286. (англ.)
- ↑ Kimura H. Metabolic turnover of hydrogen sulfide // Front Physiol. — 2012. — Vol. 3. — P. 1—3. (англ.)
- ↑ Mancardia D., Pennaa C., Merlinoa A. et al Physiological and pharmacological features of the novel gasotransmitter: Hydrogen sulfide // Biochim Biophys Acta. — 2009. — Vol. 1787, N7. — P. 864—872. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Р. Р. Родрігес, І. С. Лущик, М. Ю. Оболенська. Стехіометрична модель фолатзалежного метаболізму одновуглецевих груп у плаценті людини // Український біохімічний журнал. - 2012. - Т. 84, № 4. - С. 20-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2012_84_4_4