Цитрат натрію
| Цитрат натрію | |
|---|---|
| Інші назви | Цитрат натрію Тринатрію цитрат Цитрозодін Тринатрієва сіль E331 |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 68-04-2 |
| PubChem | 6224 |
| Номер EINECS |
200-675-3 |
| DrugBank |
DB09154 |
| ChEBI |
53258 |
| RTECS | GE8300000 |
| SMILES | C(C(=O)[O-])C(CC(=O)[O-])(C(=O)[O-])O.[Na+].[Na+].[Na+] |
| InChI | 1/C6H8O7.3Na/c7-3(8)1-6(13,5(11)12)2-4(9)10;;;/h13H,1-2H2,(H,7,8)(H,9,10)(H,11,12);;;/q;3*+1/p-3 |
| Номер Бельштейна |
3920956 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | Na3C6H5O7 |
| Молярна маса | 258,06 г/моль (безводний), 294,10 г/моль (дигідрат) |
| Зовнішній вигляд | білий кристалічний порошок |
| Густина | 1.7 г/см3 |
| Тпл | > |
| Ткип | розкладається |
| Розчинність (вода) | Безводна форма:57 г/100 г H2O (25 °C) [1] Пентагідратна форма: 92 г/100 г H2O (25 °C)[2] |
| Небезпеки | |
| ЛД50 | 1548 мг/кг (внутрішньочеревно, щури)[3] |
| Головні небезпеки | подразник |
| NFPA 704 | |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Цитра́т на́трію, натрій лимоннокислий HO–C(CH2COONa)2COONa (лат. Natrii citras) — натрієва сіль лимонної кислоти. Назва також може стосуватися однієї з кислих солей (мононатрійцитрат, динатрійцитрат) чи будь-якої суміші цих трьох солей.
Неотруйний, оскільки лимонна кислота входить до метаболічного циклу організму. Цитрат натрію має середньовиражений солоно-кислий смак.
Він застосовується в основному як смакова добавка, як консервант (харчова добавка E331) та як складова буферного розчину.
У 1914 бельгійський лікар Альберт Хастін[en] і аргентинський фізик-дослідник Луїс Аготе успішно використовували цитрат натрію як антикоагулянт при переливанні крові. Він до цих пір використовується в медицині при взятті аналізів крові і в банках крові (для переливання). Цитрат-іон утворює комплекси з іонами кальцію в крові, перериваючи таким чином процес згортання крові.
- Як смакова добавка, цитрат натрію надає смаку лимона або лайма.
- Цитрат натрію є компонентом багатьох газованих напоїв, зокрема енергетиків, і «швидкорозчинних ліків».
- Цитрати утворюють буферний розчин з pH в інтервалі 4,0-6,0, що визначає застосування цитрату натрію в хімії, в кулінарії і в медицині.
- Цитрат натрію застосовується для управління кислотністю деяких страв, наприклад желатинових десертів.
- Цитрат натрію застосовується для регулювання кислотності в кавових машинах.
- Цитрат натрію у вигляді розчину є одним з компонентів середовища для розморожування сперми тварин при штучному заплідненні.
- Цитрат натрію використовується для зменшення дискомфорту при інфекціях сечостатевої системи, таких як цистит. Він зменшує кислотність при периферичних ниркових ацидозах, а також застосовується як регулятор осмосу (проносне).
- Цитрат натрію у вигляді 5 % розчину використовується при визначенні швидкості осідання еритроцитів методом Панченкова.
- Цитрат натрію використовується в аналітичній хімії як компонент при визначенні іонів амонію.
- Як антикоагулянт, цитрат натрію у вигляді 4 % розчину використовується при апаратній здачі компонентів крові донорів.
- Як відновник застосовується в синтезі монодисперсних наночастинок золота у вигляді колоїдних розчинів (за методом Туркевича, див. Колоїдне золото)
- У 2003 році Оупік (V. Oöpik) та ін. показали, що прийом цитрату натрію в кількості приблизно 37 грамів покращує результат в забігу на 5 кілометрів на 30 секунд.[4]
- ↑ Sodium citrate | 68-04-2. Процитовано 14 грудня 2023.
- ↑ CRC Handbook of Chemistry and Physics. Процитовано 22 листопада 2013.
- ↑ Chambers, Michael. ChemIDplus - 68-04-2 - HRXKRNGNAMMEHJ-UHFFFAOYSA-K - Sodium citrate anhydrous - Similar structures search, synonyms, formulas, resource links, and other chemical information. chem.nlm.nih.gov.
- ↑ V. Ööpik; I. Saaremets; L. Medijainen; K. Karelson; T. Janson; S. Timpmann (2003). Effects of sodium citrate ingestion before exercise on endurance performance in well trained college runners. British Journal of Sports Medicine. 37 (6): 485—489. doi:10.1136/bjsm.37.6.485. PMC 1724692. PMID 14665584.
- Тюкавкина А. Н., Бауков Ю. И. Биоорганическая химия. — 3-е, перераб. и доп. — М. : «Дрофа», 2004. — 544 с. — ISBN 5-7107-7420-0. (С.?) (рос.)
- Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. (С.?)
| Це незавершена стаття про органічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |