Цитрус кабосу
| Кабосу | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Сапіндоцвіті (Sapindales) |
| Родина: | Рутові (Rutaceae) |
| Рід: | Цитрус (Citrus) |
| Вид: | Кабосу (C. sphaerocarpa)
|
| Біноміальна назва | |
| Citrus sphaerocarpa | |
Кабосу (カ ボ ス або 臭 橙; біноміальна назва: лат. Citrus sphaerocarpa) — цитрусовий плід вічнозеленого широколистяного дерева з родини рутових[2]. Популярний в Японії, де його сік використовується у багатьох стравах, особливо з рибою, сашімі та гарячими стравами.
Характеристика[ред. | ред. код]
Кабосу — соковитий цитрусовий фрукт, тісно пов’язаний з юдзу. Його сік подібний до лимона, і його використовують замість оцту в деяких японських стравах. Росте на квітучому дереві з гострими колючками. Плоди збирають, коли вони ще зелені, але якщо їм дати дозріти, вони жовтіють. Його часто плутають з подібними цитрусовими, наприклад з судачі, але його легко можна відрізнити за верхівкою плоду, звідки відділяється гінецей — на його місці залишається припідняття у формі тора.
Походження[ред. | ред. код]
Кабосу вважається гібридом ічанґа (лат. Citrus cavaleriei) та померанця (лат. Citrus aurantium), який був привезений до Японії, де він набув популярності, з Китаю в період Едо. Він виробляється в більшості районів префектури Оїта, особливо в Такеті та Усукі. В Усукі раніше росло 300-річне дерево кабосу; на сьогодні там існують 200-річні дерева кабосу[3].
Використання[ред. | ред. код]
Сік кабосу кислий і має унікальний аромат. Він використовується в сашімі, рибі, смаженню на грилі, соусі понзу та як альтернатива оцту для японських страв. У префектурі Оїта його також використовують для ароматизації супу місо, локшини та шьочю. Сік кабосу використовується в широкому асортименті продуктів, включаючи приправи, соки, безалкогольні напої, заморожені десерти, закуски, вагасі (японські солодощі), випічку та алкогольні напої.
Коли його додають в корм для риби, поліфеноли кабосу запобігають зміні кольору та запаху корму протягом тривалого часу. Жовтохвіст японський (бурі) та літня камбала[en] (хіраме), вирощені з використанням цього корму, продаються як кабосу бурі та кабосу хіраме в префектурі Оїта[4][5].
Виробництво[ред. | ред. код]
Національне японське виробництво в 2007 році становило 5185 тонн, зокрема 5019 тонн у префектурі Оїта, 144 тонни у префектурі Айті та 17 тонн у префектурі Міядзакі. Тобто обсяг виробництва префектури Оїта становив 97% національного виробництва[6].
У виробництві кабосу бувають ліпші та гірші роки; 2009 рік був вдалим, і обсяг виробництва у префектурі Оїта склав близько 6587 тонн[7], на відміну від 2010, коли він був лише 3623 тонн[8]. У 2011 році виробництво становило 5273 тонн[9][10]. Основними містами, що виробляють кабосу, є Усукі, Такета, Бунґо-Оно і Кунісакі; усі вони знаходяться в префектурі Оїта.
У популярній культурі[ред. | ред. код]
Персонаж на ім'я Каботан був створений за мотивами кабосу для Національної ярмарки озеленення, що відбулася в Оїті в 2003 році. Рада з просування кабосу в Оїті обрала цього персонажа талісманом для кабосу з Оїти після ярмарки[11]. У 2005 році використання Каботану було поширене у префектурі Оїта на весь регіональний розвиток загалом, тобто і на сфери поза межами виробництва кабосу[12].
Собаку шіба-іну, яка використовується в мемі doge[en], звати Кабосу, оскільки її власник вважав, що у неї обличчя кругле як кабосу[13].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Цитрус кабосу: інформація на сайті GRIN
- ↑ Kabosu Citrus. www.specialtyproduce.com. Процитовано 10 січня 2017.
- ↑ The origin of Kabosu. Ōita Kabosu - Official site. The Ōita Kabosu promotion council. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 16 серпня 2014.
- ↑ Kabosu mixed feed delays discoloration of Japanese amberjack meat - Ōita Press 30 December 2009
- ↑ Kabosu induced feed improves taste of Japanese amberjack and fluke - Ōita Press 12 June 2010
- ↑ 2007 annual specialty fruit production white paper. e-stat.go.jp. Ministry of Internal Affairs and Communications Statistics Bureau of Japan. Процитовано 15 серпня 2014.
- ↑ 2009 Kabosu production in Ōita. e-stat.go.jp. Ministry of Internal Affairs and Communications Statistics Bureau of Japan. Процитовано 15 серпня 2014.
- ↑ 2010 Kabosu production in Ōita. e-stat.go.jp. Ministry of Internal Affairs and Communications Statistics Bureau of Japan. Процитовано 15 серпня 2014.
- ↑ Statistics for Ōita Prefecture. stat.go.jp. Ministry of Internal Affairs and Communications Statistics Bureau of Japan. Процитовано 15 серпня 2014.
- ↑ 2011 Kabosu production in Ōita. e-stat.go.jp. Ministry of Internal Affairs and Communications Statistics Bureau of Japan. Процитовано 15 серпня 2014.
- ↑ Kabotan. Ōita Kabosu - Official Site. The Ōita Kabosu promotion council. Процитовано 15 серпня 2014.
- ↑ 2001 Kabosu memory. Ōita Kabosu. Ōita Kabosu - Official site. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 15 серпня 2014.
- ↑ Chayka, Kyle (31 грудня 2013). Wow this is doge. The Verge. Процитовано 3 квітня 2015.
|