Цифровий ідентифікатор об'єкта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тема об'єкти інтелектуальної власності
Повна назва Digital object identifier
Акронім DOI
Веб-сайт doi.org

Цифровий ідентифікатор об'єкта (ЦІО), англ. Digital object identifier (DOI) — серійний номер, що використовується для постійної і унікальної ідентифікації об'єктів будь-якого типу.

Термін англ. «Digital object identifier» дозволяє його двоякий переклад, однак стандарт ISO 26324 визначає його значення швидше як «цифровий ідентифікатор об'єкта» (англ. «digital identifier of an object») ніж як «ідентифікатор цифрового об'єкта» (англ. «identifier of a digital object»).[1]

Призначення[ред.ред. код]

ЦОІ дозволяє знайти документ навіть при зміні його URL, яка може виникати при зміні сайту, видавця тощо. Цей ідентифікатор подібний до URN (англ. Uniform Resource Name) і не залежить від місцезнаходження документа. Міжнародний фонд ЦОІ (англ. International DOI Foundation) дає йому таке визначення: «цифровий ідентифікатор для довільного об'єкта інтелектуальної власності», та розтлумачує, що DOI використовується для «сталої ідентифікації зразків інтелектуальної власності в цифровій мережі та асоціювання структурованих даних в розширюваний спосіб»[2]. DOI є зареєстрованою торговою маркою IDF[прояснити][3]. Типовим застосуванням DOI є ідентифікація наукових документів та статей.

Міжнародний фонд ЦОІ (англ. International DOI Foundation) працює через мережу реєстраційних агентств, які спеціалізуються на контексті, якому присвоюється даний індекс[прояснити]. CrossRef — реєструє doi наукових публікацій, Japan Link Center (JaLC) — матеріалів японською мовою, Airiti, Inc. — китайською, EIDR — фільмів і телепрограм тощо. Реєстраційне агентство на прохання видавця (реєстратора), після сплати членського внеску, який залежить від розміру компанії, присвоює йому префікс. Видавець протягом 18 місяців повинен зареєструвати doi матеріалів трьох останніх років та розмістити на сайті списки літератури статей трьох останніх років, з вихідними посиланнями.

Структура[ред.ред. код]

Рекомендовано наводити doi : http://dx.doi.org/10.7124/bc.000027

з трьох елементів http://dx.doi.org/ - doi директорія (наявність якої перетворює doi в гіперпосилання)

10.ХХХХ(Х) — doi префікс вказує видавця даного електронного об'єкту (при зміні власника журналу doi не змінюється) тому префікс вказує лише видавця, а не того хто є власником на даний час. 10. та 4 або 5 цифр. Даний код присвоюється реєстраційним агентством видавцю.

bc.000027 — doi суфікс має бути унікальним в рамках префікса і ідентифікувати окремий об'єкт (яким може бути журнал, стаття, частина публікації рисунок, таблиця, звіти, дисертації, аудіо, відео). Видавець має вирішити яким буде суфікс. Дозволено використання літер, цифр та певних символів. Деякі символи заборонені для використання наприклад < >. Інколи суфікси занадто великі і створений конвертор short doi.

Деякі видавці включають в суфікс стандартні ідентифікатори, такі як ISBN, ISSN або SICI, але це недоречно.

Видавець повинен зареєструвати doi для трирічного архіву публікацій. Він також визначає чи необхідно надати даний префікс більш давнім публікаціям та окремим частинам статті.

DOI не залежить від регістру літер.

При зміні URL статті (цифрового об'єкту) видавець (або його правонаступник) повинен поновити цю інформацію в CrossRef або у відповідному агентстві.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]