Цицит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
цицит

Цицит або цицес (івр. ציצית‎) — в іудаїзмі сплетені пучки ниток (часто вовняних), які зобов'язані носити чоловіки з 13 років (вік Бар-міцва), на кутах чотирикутного одягу. Зокрема, цицит є атрибутом таліта[ru], молитовного облачення, і виконує певну ритуальну функцію[1].

Цицит нагадує єврею про всі заповіді, тим самим ніби підштовхуючи до їх виконання. У формі китиці цицит (8 ниток і 5 вузлів на кожній, разом — 13 елементів) і в самому слові цицит (гематрія[ru] 600) прихований натяк на 613 заповідей Тори.

Талмуд розбирає заповідь про цицит у трактаті Менахот, починаючи зі сторінки 38А, глава «га-Тхелет».[2] Жінкам носити цицит не забороняється, проте традиційно його носять тільки чоловіки.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. цицит. Электронная еврейская энциклопедия ОРТ (ru). Процитовано 2019-08-15. 
  2. Трактат Менахот, листы 33-43

Посилання[ред. | ред. код]