Перейти до вмісту

Цміни

Координати: 51°17′45″ пн. ш. 25°50′34″ сх. д. / 51.29583° пн. ш. 25.84278° сх. д. / 51.29583; 25.84278
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Цміни
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Камінь-Каширський район
Тер. громада Маневицька селищна громада
Код КАТОТТГ UA07040050340091433 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1577
Перша згадка 1577 (448 років)[1]
Населення 945
Площа 1,64 км²
Густота населення 576,22 осіб/км²
Поштовий індекс 44632
Телефонний код +380 3376
Географічні дані
Географічні координати 51°17′45″ пн. ш. 25°50′34″ сх. д. / 51.29583° пн. ш. 25.84278° сх. д. / 51.29583; 25.84278
Середня висота
над рівнем моря
180 м
Водойми Стир
Найближча залізнична станція "Новий Чорторийськ"
Місцева влада
Адреса ради 44601, Волинська обл, Камінь-Каширський р-н, селище Маневичі, вул. Незалежності, буд. 30
Карта
Цміни. Карта розташування: Україна
Цміни
Цміни
Цміни. Карта розташування: Волинська область
Цміни
Цміни
Мапа
Мапа

Цміни́ — село в Україні, у Маневицькій селищній громаді Камінь-Каширського району Волинської області. Населення становить 945 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Наприкінці ХІХ ст. було в селі 100 домів і 720 жителів. У різні часи Цміни належали Радзивіллам, Валенським, гр. Толстому[2] Під час Першої світової війни з 1915 р. село перебувало в австрійській окупації. На п'ятий день Брусиловського прориву 26 травня (8 червня) 1916 р. 100-а дивізія 46-го корпусу російської армії оволоділа Цмінами, Хряськом і висотою північніше Чорторийська, полонивши близько 1000 австрійців[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Маневицького району, село увійшло до складу новоутвореного Камінь-Каширського району[4].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 991 особа, з яких 466 чоловіків та 525 жінок.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 945 осіб.[6]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 99,05 %
російська 0,74 %
угорська 0,21 %

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Приходько Володимир Володимирович — солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Загинув у бою за Іловайськ (Донецька область)[8].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ВРУ
  2. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року). Том 2. — Вінніпег, 1986. — С.512
  3. Наступление Юго-Западного фронта в мае-июне 1916 года (Сборник документов). — Москва, 1940. — С.250, № 186
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  8. Приходько Володимир Володимирович. Небесний Легіон (укр.). Процитовано 7 квітня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]