Цукровий буряк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
SugarBeet.jpg

Цукро́ві буря́ки (Beta vulgaris saccharifera) — найважливіша в Україні технічна рослина, сировинна база цукрової промисловості; різновид буряка звичайного.

Його коренеплід, який досягає 500 г і більше ваги містить 11% — 19% цукру.

З цукрових буряків виробляють, крім цукру, патоку, з якої одержують спиртові дріжджі, гліцерин тощо. Гичку використовують як корми для свійських тварин.

Історія[ред.ред. код]

В Україні[ред.ред. код]

Виробництво цукрових буряків в Україні, 2014
Найбільші виробники цукрових буряків
(млн тонн, 2014 рік)
Франція Франція 37.8
Росія Росія 33.5
Німеччина Німеччина 29.7
Flag of the United States.svg США 28.4
Туреччина Туреччина 16.7
Україна Україна 15.7
Польща Польща 13.5
Єгипет Єгипет 11.0
У світі 269.7
Джерело: FAO[1]
Продукт з цукрових буряків

Початок вирощування цукрових буряків в Україні припадає на 1820-і pp.; у 1840-их pp. Україна стала основним районом виробництва цукру, завдяки сприятливим ґрунтовим умовам, а також наявності поміщицьких маєтків і робочої сили. Посівна площа цукрового буряку зростала (у розрізі по роках; у 9 українських губерніях; у тис. га): 1880 — 90 pp. — 323, 1908 — 09 — 378, 1911 — 12 — 574, 1913–558; вона становила 82% посівної площі під цукровим буряком у Російській імперії (без Польщі).

Цукрові буряки були поширені у смузі Лісостепу на Правобережжі (Київська і Подільська губернія) і на Лівобережжі (Сумщина). Найбільшу площу мали поміщицькі плантації, менше — заводські; селянські становили до 20%. Врожайність цукрових буряків за дореволюційних часів дорівнювала в середньому 165 центнерів з 1 га, загальна продукція — близько 10 млн ?.

Одним із перших, хто поставив вітчизняну селекцію цукрових буряків на наукову основу, був професор Харківського університету А.Є. Зайкевич. За його проектом на українських землях була організована мережа дослідних полів і селекційних станцій, на яких виведено перші вітчизняні сорти цукрових буряків, що за цукристістю переважали кращі закордонні.

Цукрові буряки з'явився в результаті роботи селекціонерів. У 1747 році Андреас Маргграф з'ясував, що цукор, який до того отримували з цукрового очерету, міститься і в буряках. У той час учений зміг встановити, що вміст цукру в кормових буряку https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Цукровий_бурякстановило 1,3%. У нинішніх сортах цукрових буряків, виведених селекціонерами, воно перевищує 20%.

Відкриття Маргграфа зумів оцінити і вперше практично використовувати його учень Франц Карл Ахард, який присвятив своє життя отриманню цукру з буряків і в 1801 році обладнав в Нижній Сілезії фабрику, де цукор виробляли з буряка.

На території сучасних Росії та України цукрові буряки з'явився в першій половині XIX століття. Провідними цукрозаводчиками Російської імперії були такі підприємці, як Терещенко, Харитоненко, Ханенко, Бродські і Животовський.

Цукрове буряківництво в УРСР[ред.ред. код]

Після занепаду за революції посівна площа цукрових буряків невдовзі перевищила довоєнну (1928–630 000 га) і після нового занепаду під час другої світової війни досягла 1950 стану 1940; значного зростання вона зазнала у 1960 — 65 pp.; a далі залишилася без змін. У тис. га: 1940–820, 1950–828, 1955 — 1 092, 1960–1457, 1965–1863, 1975–1769, 1980–1775, 1981–1742; останнього часу вона становить 49% посівної площі цукрових буряків в усьому СРСР. Значно зросла посівна площа під Ц. б. на Західній Україні: до 333300 га на 1940, до 346700 га 1964.

За зонами: 77% посівів цукрових буряків припадає на Лісостеп, 15% на Степ (переважно північний і центральний), 7% на Передкарпаття. Більше зріс валовий збір завдяки зростанню врожайності, що видно з таблиці (також для всього СРСР): Валовий збір у тис. т:

1940 | 1971-1975 | 1976-1980 | 1981

(пересічно)

УРСР | 13052 | 45957 | 53891 | 36612

СРСР | 18018 | 75983 | 88732 | 60843

Урожайність з 1 га у центнерах

УРСР | 159 | 268 | 300 | 211

СРСР | 146 | 217 | 237 | 168

Валовий збір в Україні становив 60 — 61% від всього СРСР і стояв на першому місці у світі. На колгоспи припадало 95,2% всієї посівної площі, на радгоспи  — 4,7%.

Для збільшення врожайності впроваджувалася механізація обробки посівів, удосконалення насінницької справи, технології вирощування і переробки цукрового буряку. Наукові проблеми, пов'язані з буряківництвом, досліджував Всесоюзний науково дослідний Інститут Цукрових буряків у Києві та ряд наукових станцій, серед інших дослідницькі селекційні станції: Уладово-Люпинська, Білоцерківська, Веселоподолянська, Верхнянська; Ялтушівський та Уманський дослідно-селекційні пункти. В Україні були районовані такі сорти цукрового буряку: Верхняцький 031, 038 і 072, Рамонський 06, Ялтушинський однонасінний, Білоцерківський однонасінний.

Шкідники[ред.ред. код]

Шкідниками цукрових буряків є: бурякова мінуюча міль, буряковий довгоносик-стеблоїд, довгоносик буряковий звичайний, довгоносик чорний буряковий, довгоносик сірий буряковий, західна бурякова муха, північна бурякова муха, сліпняк буряковий. Вагомий внесок у вивчення шкідників цукрового буряку та розробку заходів боротьби з ними зроблено українським ентомологом О. Й. Петрухою.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Major Food And Agricultural Commodities And Producers — Countries By Commodity