Цукровий буряк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
SugarBeet.jpg

Цукро́вий буря́к (Beta vulgaris saccharifera) — найважливіша в Україні технічна рослина, сировинна база цукрової промисловості; різновид буряка звичайного.

Його коренеплід, який досягає 500 г і більше ваги містить 11% — 19% цукру.

З цукрового буряку виробляють, крім цукру, патоку, з якої одержують спиртові дріжджі, гліцерин тощо. Гичку використовують як корми для свійських тварин.

Історія[ред.ред. код]

В Україні[ред.ред. код]

Виробництво цукрових буряків в Україні, 2014
Продукт з цукрових буряків, 2016 р.

Початок вирощування цукрового буряку в Україні припадає на 1820-і pp.; у 1840-их pp. Україна стала основним районом виробництва цукру, завдяки сприятливим ґрунтовим умовам, а також наявності поміщицьких маєтків і робочої сили. Посівна площа цукрового буряку зростала (у розрізі по роках; у 9 українських губерніях; у тис. га): 1880 — 90 pp. — 323, 1908 — 09 — 378, 1911 — 12 — 574, 1913–558; вона становила 82% посівної площі під цукровим буряком у Російській імперії (без Польщі).

Цукровий буряк був поширений у смузі Лісостепу на Правобережжі (Київська і Подільська губернія) і на Лівобережжі (Сумщина). Найбільшу площу мали поміщицькі плантації, менше — заводські; селянські становили до 20%. Врожайність цукрового буряку за дореволюційних часів дорівнювала в середньому 165 центнерів з 1 га, загальна продукція — близько 10 млн ?.

Одним із перших, хто поставив вітчизняну селекцію цукрових буряків на наукову основу, був професор Харківського університету А.Є. Зайкевич. За його проектом на українських землях була організована мережа дослідних полів і селекційних станцій, на яких виведено перші вітчизняні сорти цукрових буряків, що за цукристістю переважали кращі закордонні.

Цукровий буряк з'явився в результаті роботи селекціонерів. У 1747 році Андреас Маргграф з'ясував, що цукор, який до того отримували з цукрового очерету, міститься і в буряках. У той час учений зміг встановити, що вміст цукру в кормовому буряку становило 1,3%. У нинішніх сортах цукрового буряка, виведених селекціонерами, воно перевищує 20%.

Відкриття Маргграф зумів оцінити і вперше практично використовувати його учень Франц Карл Ахард, який присвятив своє життя отриманню бурякового цукру і в 1801 році обладнав в Нижній Сілезії фабрику, де цукор виробляли з буряка.

На території сучасних Росії та України цукровий буряк з'явилася в першій половині XIX століття. Провідними цукрозаводчиками Російської імперії були такі підприємці, як Терещенко, Харитоненко, Ханенко, Бродські і Животовський.

Цукрове буряківництво в УРСР[ред.ред. код]

Після занепаду за революції посівна площа цукрового буряку невдовзі перевищила довоєнну (1928–630 000 га) і після нового занепаду під час другої світової війни досягла 1950 стану 1940; значного зростання вона зазнала у 1960 — 65 pp.; a далі залишилася без змін. У тис. га: 1940–820, 1950–828, 1955 — 1 092, 1960–1457, 1965–1863, 1975–1769, 1980–1775, 1981–1742; останнього часу вона становить 49% посівної площі цукрового буряку в усьому СРСР. Значно зросла посівна площа під Ц. б. на Західній Україні: до 333300 га на 1940, до 346700 га 1964.

За зонами: 77% посівів цукрового буряку припадає на Лісостеп, 15% на Степ (переважно північний і центральний), 7% на Передкарпаття. Більше зріс валовий збір завдяки зростанню врожайності, що видно з таблиці (також для всього СРСР): Валовий збір у тис. т:

1940 | 1971-1975 | 1976-1980 | 1981

(пересічно)

УРСР | 13052 | 45957 | 53891 | 36612

СРСР | 18018 | 75983 | 88732 | 60843

Урожайність з 1 га у центнерах

УРСР | 159 | 268 | 300 | 211

СРСР | 146 | 217 | 237 | 168

Валовий збір в Україні становив 60 — 61% від всього СРСР (разом з укр. землями в РРФСР бл. 70%) і стояв на першому місці у світі. На колгоспи припадало 95,2% всієї посівної площі, на радгоспи  — 4,7%.

Для збільшення врожайності впроваджувалася механізація обробки посівів, удосконалення насінницької справи, технології вирощування і переробки цукрового буряку. Наукові проблеми, пов'язані з буряківництвом, досліджував Всесоюзний науково дослідний Інститут Цукрових буряків у Києві та ряд наукових станцій, серед інших дослідницькі селекційні станції: Уладово-Люпинська, Білоцерківська, Веселоподолянська, Верхнянська; Ялтушівський та Уманський дослідно-селекційні пункти. В Україні були районовані такі сорти цукрового буряку: Верхняцький 031, 038 і 072, Рамонський 06, Ялтушинський однонасінний, Білоцерківський однонасінний.

Шкідники[ред.ред. код]

Шкідниками цукрового буряку є: бурякова мінуюча міль, буряковий довгоносик-стеблоїд, довгоносик буряковий звичайний, довгоносик чорний буряковий, довгоносик сірий буряковий, західна бурякова муха, північна бурякова муха, сліпняк буряковий.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]