Цукровий діабет тип 1
Перший тип цукрового діабету характеризується втратою бета-клітин, які виробляють інсулін, так званих острівців Лангерганса, що призводить до дефіциту інсуліну. Головна причина втрати бета-клітин — автоімунне ураження Т-лімфоцитами[7] . Наразі не існує ліків, які здатні назавжди вилікувати цукровий діабет першого типу, тому його лікування включає щоденні ін'єкції інсуліну протягом усього життя[8][9]. Поки не відомо жодного профілактичного заходу, що може запобігти захворюванню на діабет типу 1, на який припадає 10% від усіх хворих на цукровий діабет у Північній Америці та Європі. При діабеті цього типу чутливість до інсуліну звичайно нормальна, особливо на ранніх стадіях. Діабет першого типу може вражати як дорослих, так і дітей, але його традиційно називають «юнацьким діабетом», бо на нього найчастіше хворіють діти.
Лікування[ред. | ред. код]
Лікування цього типу діабету, навіть на ранніх стадіях, полягає в заміні інсуліну разом із ретельним контролем рівня глюкози в крові за допомогою глюкометра. Без інсуліну діабетичний кетоацидоз може призвести до коми чи навіть смерті. Також мають значення дієта та фізичні вправи. Окрім підшкірних ін'єкцій, зараз широко використовують і так звані інсулінові помпи, що дозволяють доставляти інсулін цілодобово на заданому рівні та можуть бути запрограмовані.
Лікування діабету типу 1 може тривати до кінця життя. Це лікування не порушує діяльності людини, якщо вона дисциплінована в дозуванні інсуліну та вимірюванні вмісту глюкози в крові. Середній рівень глюкози в крові для хворого на діабет типу 1 має бути якомога ближчий до нормального (80—120 мг/дл, 4—6 ммол/л). Деякі лікарі рекомендують 140–150 мг/дл (7-7,5 ммол/л) для тих людей, у яких виникають проблеми при нижчому рівні через часті напади гіпоглікемії. Рівень понад 200 мг/дл (10 ммол/л) інколи супроводжується дискомфортом та частими сечовипусканнями, що призводить до зневоднення. А рівень вище за 300 мг/дл (15 ммол/л) потребує невідкладного лікування, бо призводить до кетоацидозу, хоча при швидкому наданні допомоги не є небезпечним для життя. Низький рівень глюкози в крові сприяє розвитку гіпоглікемічної коми, яка своєю чергою може спровокувати еквіваленти епілептичних нападів та нестяму.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.who.int/en/news-room/fact-sheets/detail/diabetes
- ↑ https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5606981/
- ↑ а б в NDF-RT
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Drug Indications Extracted from FAERS — doi:10.5281/ZENODO.1435999
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Type 1 Diabetes Mellitus. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 4 серпня 2008.
- ↑ Diabetes. www.who.int (англ.). Процитовано 25 травня 2023.
- ↑ Діабет, Все Про (2 грудня 2021). Лікування цукрового діабету. Все про діабет (укр.). Процитовано 25 травня 2023.
|
|
Це незавершена стаття з ендокринології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |