Цуценя
Цуценя́[1] (цуцик, щеня) — маля собаки та інших представників родини собачих. Цуценятами також називають молодих моржів і тюленів.
Також так називають молодих представників кіноїдних рас, наприклад, голованів.
У переносному значенні слова «цуценя» та «щеня» можуть використовуватися як зневажливе звернення до молодшого за віком (шпани) чи статусом співрозмовника. Звернення образливе не тільки тим, що називає саму людину собакою, але й тим, що є евфемізмом поширеної лайки «сучий син», що дослівно також означає «маля собаки».
Відоме порівняння безпомічних людей зі сліпими (недавно народженими) цуциками — воно підкреслює вразливість, залежність від інших і брак досвіду.
Також слово «щеня» іноді вживається для характеристики надмірно самовпевнених молодих людей, які ще не заслужили повагу, але вже поводяться зухвало. В цьому випадку воно виражає зневагу до недосвідченості, що супроводжується нахабством або нерозсудливістю.
- Повість Маріо Варгаса Льйоса називається «Цуцики».
- ↑ Цуценя // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Сара Ходжсон. Виховання цуциків для "чайників" = Puppies For Dummies. — М. : «Діалектика», 2007. — С. 304. — ISBN 0-7645-5255-4.
- Цуцик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.