Цуценя
Цуценя на смітнику, гріється на викинутому матраці. Холодно.
Цуценя́[1] (цуцик. щеня) — маля собаки та інших представників родини собачих. Цуценятами також називають молодих моржів і тюленів.
Також так називають молодих представників кіноїдних рас, наприклад, голованів.
Переносні значення[ред. | ред. код]
В переносному значенні слова «цуценя» та «щеня» можуть використовуватися як зневажливе звернення до молодшого за віком (шпани) чи статусом співрозмовника. Звернення образливе не тільки тим, що називає саму людину собакою, але й тим, що є евфемізмом поширеної лайки «сучий син», що дослівно також означає «маля собаки».
Відоме порівняння безпомічних людей зі сліпими (недавно народженими) цуциками.
Цуцик в літературі і мистецтві[ред. | ред. код]
- Повість Маріо Варгаса Льйоса називається «Цуцики».
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Цуценя // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Література[ред. | ред. код]
- Сара Ходжсон. Виховання цуциків для "чайників" = Puppies For Dummies. — М. : «Діалектика», 2007. — С. 304. — ISBN 0-7645-5255-4.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
У Вікісловнику є сторінка цуцик. |
- Фази дорослішання цуциків
- Як доглядати за цуценям після народження
- Цуцик // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.