Цугцванг
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 |            | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
1. Ca4! Цугцванг
якщо 1...Кр:е4, то 2.Сс6Х;
якщо 1...Кd4, то 2.Фf4Х;
якщо 1...КсЗ, то 2.Кd2Х;
якщо 1...hg то 2.ТеЗХ;
якщо 1...С:а4, то 2.ФdЗХ;
якщо 1...С:е4, то 2.Сd1Х.
Цугцванг (нім. Zugzwang, від Zug — хід i Zwang — «примус до здійснення ходу»)[2] — положення, при якому гравець зазнає втрат лише через те, що його черга ходити: будь-який з його ходів погіршує власну позицію.[3]
Термін, який використовують у шахах, шашках і деяких інших іграх, а також у комбінаторній теорії ігор. Це ситуація, коли будь-який хід гравця веде до погіршення його становища. У теорії ігор цугцванг означає те, що безпосередньо змінює результат партії з перемоги на поразку.
У шахах у разі цугцвангу одна зі сторін або обидві одразу (взаємний цугцванг) не мають корисних або нейтральних ходів, і пересування будь-якої фігури призведе до погіршення власної позиції (до погіршення результату).
Нерідко трапляється уявний цугцванг, тобто позиція, результат якої не змінюється при уявному переході ходу до супротивника, але суб'єктивно відчувається відсутність корисних ходів.
Іншим поширеним уявним цугцвангом є програшна позиція однієї зі сторін, коли вона може лише пасивно очікувати на неминучу поразку.
Приклади[ред. | ред. код]
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 | | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
Хід білих. У випадку 1.Kpf5? Kpd4 білі потрапляють у цугцванг і програють. Тому 1.Kpf6! Kpd4 2.Kpf5, досягаючи позиції взаємного цугцвангу. Тепер програють уже чорні.
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 | | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
Приклад уявного цугцвангу: будь-який можливий хід дасть можливість супротивнику взяти пішака, і сторона, що робить хід першою, програє.
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 | | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
Після 1… b2 білі попадають у цунцванг і повинні пропустити чорного короля на с2. Нічия.[4]
Вживання (в переносному значенні)[ред. | ред. код]
У сучасній мові термін вживається також у більярді, керлінгу, в азартних і настільних іграх (нарди, карти), а також у багатьох інших сферах і навіть у побуті. Наприклад, у значенні, коли будь-яка дія або бездіяльність однаково спричинить погіршення ситуації, тобто «робити не можна і не робити не можна». Іноді термін використовує в переносному значенні сучасна преса[5][6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ю. Барський, Вам рицарі шахів. Київ, Веселка, 1981. с. 230 - 231
- ↑ За ред. члена кореспондента АН УРСР О.С.Мельничука (1975). Словник іншомовних слів (укр.) . Київ: Головна ред. української радянської енциклопедії академії наук УРСР. с. 744.
- ↑ Барський, Юрій (1981). Вам, рицарі шахів (укр.) . Київ: Веселка. с. 230—231.
- ↑ Под ред. Ю Авербаха (1984). Шахматные окончания (рос.) . Москва: Физкультура и спорт. с. 7.
- ↑ Цугцванг цифрового ефірного наземного телебачення України. Детектор медіа. 13 вересня 2012. Архів оригіналу за 10 січня 2023. Процитовано 12 лютого 2023.
- ↑ Цугцванг Тимчасового уряду. День. 6 квітня. Архів оригіналу за 27 червня 2022. Процитовано 21 жовтня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Шахматы: Энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — С. 447. — ISBN 5-85 270-005-3. (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Зелепукин Н. П. Словарь шахматной композиции. — К. : Здоров'я, 1985. — С. 167. (рос.)
 |
У Вікісловнику є сторінка цугцванг. |
|
Це незавершена стаття з шахів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |