Цхінвалі
 груз. Цхинвал / Чъреба, ცხინვალი | ||||
| Назва на честь | Сталін Йосип Віссаріонович | |||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Пам'ятник жертвам грузино-осетинського конфлікту (1991—1992) | ||||
| Основні дані | ||||
| 42°13′32″ пн. ш. 43°58′12″ сх. д.H G O | ||||
| Країна |
 Грузія | |||
| Мхаре | Шида Картлі / Південна Осетія | |||
| Муніципалітет | Ґорський | |||
| Столиця для | Південна Осетія[1] | |||
|
| ||||
| Засновано | 1398 | |||
| Перша згадка | 1398 | |||
| Населення | 28 664 (2012) | |||
| Площа | 7,4 км² км² | |||
| Часовий пояс | UTC+3 | |||
| Висота над р.м. | 860 ± 1 м м | |||
| Міста-побратими | Тирасполь, Сухумі | |||
| Автомоб. ном. | RSO | |||
| Поштовий індекс | 100001 (Пошта Грузії) | |||
| Місцева влада | ||||
| Веб-сторінка | tskhinval.ru | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| GeoNames | 611403 | |||
| OpenStreetMap | r2027318 ·R | |||
| Карта | ||||
  Цхінвалі Цхінвалі (Грузія) | ||||
 Цхінвалі на Вікісховищі | ||||
Цхінва́лі (груз. ცხინვალი, ос. Цхинвал або Чъреба) — столиця самопроголошеної Республіки Південна Осетія. До 1990 року адміністративний центр Південно-Осетинської автономної області, що входила до Грузинської РСР у складі СРСР.
Історія
Назва «Цхінвалі» (Krcxin-vali) походить від назви дерева rcxila (давн.груз. krcxila) — граб; дослівно назву можна перекласти як «місцевість, де ростуть граби».
Перше письмове згадування про Цхінвалі належить до 1398 року. Існує версія, за якою Цхінвалі було збудовано у ІІІ столітті Картлійським царем Асфагуром. На момент входження Картлі-Кахетинського царства (1801 р.) до складу Росії — це було невелике місто, яке згодом розрослося. Після радянізації Грузії в 1922 році Цхінвалі було приєднано до складу Південно-Осетинської автономної області Грузинської РСР, в період з 1934 до 1961 місто називалося Сталінірі (на честь Сталіна).
За сучасним адміністративно-територіальним розподілом Грузії місто було віднесене до Горійського району, однак влада Грузії місто не контролює. Фактично Цхінвалі є столицею самопроголошеної Республіки Південна Осетія, яка перебуває у стані конфлікту з Республікою Грузія.
Населення
У результаті урбанізації частка осетинського населення за роки радянської влади зросла і ще до 1959 року склала більшу частину населення Цхінвалі, а ще до початку грузино-осетинського конфлікту у 1990-х роках більша частина грузинського населення залишила місто, отримавши попередження про заплановане введення до Цхінвалі військових сил неформальних угрупувань.
| Населення | Осетини | Грузини | Євреї | Вірмени | Росіяни | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1886 | 3.832 | — | 29,3 % | 51,1 % | 19,4 % | — |
| 1917 | 8.8 % | 34,4 % | 38,4 % | 17,7 % | — | |
| 1922 | 4543 | 13.5 % | 31,7 % | 36,3 % | 16,8 % | ~1.0 % |
| 1926 | 5.818 | 19,8 % | 33,0 % | 30,4 % | 14,2 % | 2,0 % |
| 1939 | 13.810 | 44,3 % | 24,9 % | 14,1 % | 6,0 % | 8,6 % |
| 1959 | 21.641 | 57,4 % | 21,5 % | ~7,5 % | 4,0 % | 7,3 % |
| 1970 | 30.311 | 68,8 % | 18,1 % | 4,9 % | 2,5 % | 3,9 % |
| 1979 | 34.791 | 72,8 % | 16,1 % | 1,9 % | 2,0 % | 5,0 % |
| 1989 | 42.333 | 74,5 % | 16,3 % | 0,9 % | 1,7 % | 4,3 % |
У серпні 2008 року місто постраждало під час збройного конфлікту між Росією і Грузією. Зараз у місті проживають близько 15–20 тисяч осіб, здебільшого осетини.
У 2012 у місті було 28 664 мешканці.
Пам'ятки культури та архітектури
У місті збереглися грузинські пам'ятки архітектури — Кавтська церква св. Георгія (VIII–IX ст.ст.), церква Успіння Богоматері, Квірацховельська церква, Згудерська церква св. Георгія. В Цхінвалі знаходиться резиденція єпархії Нікозі і Цхінвалі грузинської православної церкви.
Міста-побратими
Люди
У місті народились:
- Алла Джиоєва — політик та державний діяч Південної Осетії.
Посилання
- ↑ Південна Осетія — 1990.
- ↑ http://www.ethno-kavkaz.narod.ru/rnsossetia.html Національний склад населення Південної Осетії
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цхінвалі |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||
| |||||||||||
