Цькування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Цькування, булінг (англ. bully — залякувати, цькувати, задирати) — прояв агресії з подальшим залякуванням особистості, цькування та погрози, моральне приниження.

Сутність[ред. | ред. код]

Така поведінка дає можливість людині показати більшості, що ти не слабкий. Але такі люди просто ховаються за маскою та дитячими образами. Це їхній спосіб помститися за дитячі травми.

Різновиди[ред. | ред. код]

В системі цькування (булінгу) вирізняють три сторони: жертви, нападники та свідки. Вплив цькування відбувається на всі три категорії. Зокрема, український дослідник булінгу Богдан Петренко зауважував, що цькування є зменшеною копією терористичного акту — у ньому є прямі та непрямі жертви, насилля та інформаційний ефект, а його мета — не лише вплив на безпосередню жертву, а й формування відповідних моделей поведінки з боку всієї групи, у тому числі й свідків[1].

Генезис[ред. | ред. код]

До причин, які призводять до формування булінгу належать: людська нерівність, нетолерантність суспільства (у тому числі й суспільні стереотипи), сімейне виховання (насилля в родині, авторитарний стиль виховання, гіперопіка над дитиною, відсутність комунікації «батьки-діти»), формування ієрархії в дитячому колективі, ставлення до насилля у самому суспільстві[2].

Види[ред. | ред. код]

До основних видів булінгу відносять:

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]