Олешки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Цюрупинськ)
Перейти до: навігація, пошук
Олешки
Oleshky herb.png
Герб Олешків
Центральна площа міста (2007)
Центральна площа міста (2007)
Олешки на мапі України
Олешки на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Херсонська область
Район Олешківський район
Рада Олешківська міська рада
Код КОАТУУ 6525010100
Засноване 1084 як Олешки
Статус міста з 1854 року
Населення 24 978 (01.01.2016)[1]
Агломерація Херсонська агломерація
Площа 60,5 км²
Густота населення 413 осіб/км²
Поштові індекси 75100-75108
Телефонний код +380-5542
Координати 46°36′53″ пн. ш. 32°43′41″ сх. д. / 46.61472° пн. ш. 32.72806° сх. д. / 46.61472; 32.72806Координати: 46°36′53″ пн. ш. 32°43′41″ сх. д. / 46.61472° пн. ш. 32.72806° сх. д. / 46.61472; 32.72806
Висота над рівнем моря м
Водойма р. Чайка, Дніпро, Конка
День міста 13 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Олешки
До обл./респ. центру
 - фізична 4 км
 - залізницею 12 км
 - автошляхами 18 км
До Києва
 - фізична 462 км
 - залізницею 672 км
 - автошляхами 567 км
Міська влада
Адреса м. Олешки, вул. Гвардійська, 30
Веб-сторінка Олешківська міськрада
Міський голова Воронов Дмитро Миколайович

Commons-logo.svg Олешки у Вікісховищі

Олешки (у 1928—2016 роках — Цюрупинськ) — місто в Україні, центр Олешківського району Херсонської області. Населення — 25 тис. осіб (2016 р.).

Географія[ред.ред. код]

Річка Конка поблизу Олешків

Олешки розташовані на півдні України, за 4 км від Херсона. Місто має Т-увату форму. Із заходу на схід простягається на 4 км, з півночі на південь — на 9 км, по периметру — 29 км. Середня висота над рівнем моря — 9 м. Площа становить 60 км².

Клімат помірно континентальний. Середня температура січня −2,5 °C, найнижча зафіксована −21 °C. Середня температура липня становить +25 °C, найвища зафіксована +46 °C. Кількість опадів приблизно 425 — 450 мм.

Природно-ресурсний потенціал міста становлять ліс, підземні поклади прісної води та пісок. На під'їзді до міста розташоване йодове озеро з лікувальними властивостями. На схід від міста розташовані Олешківські піски — друга за розмірами пустеля Європи, навколо яких зеленіє 45 тис. га соснового лісу, багатого на дичину та гриби. Екологічно чисте та безпечне навколишнє середовище забезпечує хвойний ліс, який очищає та збагачує киснем повітря, а наявність річок, озер та плавнів створює хороший мікроклімат.

Історія[ред.ред. код]

У 1084 перша згадка про Олешки (Олешшя) — місто у складі Київської Русі[2].

У 17111728 роках недалеко від Олешків розташовувалась Олешківська Січ.

З 1802 до 1920 року Олешки були центром Дніпровського повіту Таврійської губернії.

26 липня 1893 року затверджено герб міста Олешки: на блакитному тлі золота дніпровська галера з відкритими вітрилами; у вільному куті герб Таврійської губернії.

У 1928 році місто було перейменоване на Цюрупинськ, на честь радянського діяча Олександра Цюрупи.

В часі нацистської окупації було центром Олешківської округи.

19 травня 2016 року в рамках виконання закону про декомунізацію місту повернуто назву Олешки[3].

Населення[ред.ред. код]

Олешки — невіддільна частина Херсонської агломерації. У радянські часи існував план з'єднати Херсон із цим містом.

Рік 1930 1946 1960 1974 1986 1990 2007
Чисельність мешканців 10 000 9 000 12 300 19 700 40 000 51 600 41 100

У 1920-30-х роках населення міста мало тенденцію до повільного спадання, фактичний приріст населення становив лише 0,3 %. У роки німецько-радянської війни зменшення населення міста пришвидшилось: у порівнянні з 1920 роком населення зменшилося на 17 %.

Вулиця Східна

Лише у повоєнні 19501990 роки населення почало зростати на 1,5 — 2 % на рік. Після будівництва целюлозно-паперового комбінату в 1960 році спостерігався швидкий міграційний приріст населення, що зумовив розвиток соціальної сфери в місті й будівництво нового мікрорайону Житлоселище. У 1990-х через економічну і соціальну кризу кількість мешканців Олешків знизилась, проте до 2001 року населення стабілізувалось. Існує тенденція до зростання народжуваності та зниження рівня смертності.

У 1939 році українці становили 82 % всього населення міста, а в 1980 — не більше 76 %. Чоловіків було 48 %, жінок — 52 %. Під час перепису 2001 року 67,95 % населення обрали українську мову за рідну, 30,96 % — російську, 0,29 % — циганську, 0,25 % — вірменську мову.

Промисловість[ред.ред. код]

Завод безалкогольних напоїв ДП «СІТІ-АКВА»

Місто розташоване поблизу Олешківських пісків, що дало можливість побудувати тут завод сухих будівельних сумішей. Олешківський пісок є ідеальною складовою для таких сумішей, адже в процентному співвідношенні містить багато кварцу.

В Олешках працює паперовий комбінат — єдине місце в Україні, де виробляють папір для фільтрів машин.

У місті також працюють маслоробний та виноробний заводи і завод металевих виробів, швейна фабрика, рибне господарство Херсонського рибокомбінату та Нижньодніпровська науково-дослідна станція для заліснення пісків і виноградарства на пісках.

З 2005 року працює завод безалкогольних напоїв ДП «СІТІ-АКВА»[4].

В Олешках зареєстрований 41 суб'єкт підприємництва — юридичних, та 87 суб'єктів підприємництва — фізичних осіб. Місто має значний потенціал розвитку будівельних та дорожніх організацій; тут зароджується конкурентне середовище серед фінансово-кредитних установ (діють представництва трьох банків).

Соціальна інфраструктура[ред.ред. код]

У місті діють:

  • 3 середні загальноосвітні школи (Олешківська гімназія, ЗОШ I—III ступенів № 2, ЗОШ I—III ступенів № 4)
  • 3 будинки-інтернати
  • 4 дитячих садочки
  • Центр культури та дозвілля ім. Т. Г. Шевченка
  • Районна бібліотека для дорослих, Районна бібліотека для дітей, три міських бібліотеки
  • Дитяча музична школа
  • Центр дитячої та юнацької творчості
  • спортивна школа, 3 спортивні клуби, стадіон та станція юних техніків.
Автошлях E97 у межах міста

Транспорт[ред.ред. код]

Через Олешки проходить автотраса міжнародного значення М17, що збігається з європейським автошляхом E97, а також регіональна дорога Р57.

Пасажирські транспортні підприємства СП «Ямак» та ВАТ «Олешки-автотранс» здійснюють перевезення пасажирів у межах району та обласного центру.

Автобусна зупинка на трасі біля Олешків

Зв'язок[ред.ред. код]

Послуги зв'язку абонентам надає центр електрозв'язку № 5 ВАТ «Укртелеком».

Енергетика[ред.ред. код]

Комунальні підприємства:

  • МКП «Комбінат комунальних підприємств»
  • МКП «Водоканал»
  • МКП «Олешкитеплокомуненерго»
  • МКП «Теплотехнік»
  • МКП «Олешки-комунгосп»
  • КП «Олешки-сервіс»

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

  • Газета «Вісник Олешшя»
  • МП «Тоніс» (кабельне телебачення)
  • ТРК «ВТВ плюс»
  • ТРК «Скіфія»
  • «Олешки Online» (онлайн спільнота олешківців)
Пожежна частина

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Олешківська Січ Славного Війська Запорізького Низового (17111728). Заснована, як і Кам'янська, запорожцями, що підтримали повстання Мазепи 1708 — 1709 рр. Перебувала під протекторатом Кримського ханства. З історією Олешківської Січі пов'язані імена кошового отамана Костя Гордієнка й графа Григорія Орлика. Досліджено залишки вала й куреня-напівземлянки.
  • Пам'ятний знак на честь Олешківської Січі (1991). Виготовлений із дерева скульптором Н. А. Гепардом у формі стилізованої арки-дзвіниці, увінчаної хрестом.
  • Фортеця (1772). Земляне укріплення типу «блок-форт». Імовірно, зведено запорізькою командою полковника Опанаса Ковпака, згодом реконструйоване під керівництвом М. І. Кутузова. Добре збереглися земляні вали.
  • Успенський монастир. Заснований у 1896 році. На початку XX століття складався з Успенського собору, трапезної, дзвіниці, каплиці, келій, господарських будівель, огорожі з вежами, — усе в російсько-візантійському стилі. У роки радянської влади більшість будівель комплексу було зруйновано. До наших днів зберігся тільки один будинок початку XX століття, декорований у псевдоруському стилі.
  • Фамільний склеп-каплиця Панкеєвих (початок XX століття). Споруджений у стилі неокласицизму. Належав купецькій родині Панкеєвих — відомих благодійників Дніпровського повіту Таврійської губернії.
  • Могила полковника Федора Піроцького (1898). Над могилою винахідника трамваю, що походив із козацької старшини, спочатку була встановлена мармурова плита, яка в радянський час була доповнена стелою з барельєфом ученого.
  • Комплекс споруд повітової лікарні (початок XX століття). Побудований на кошти лікаря К. І. Ельяшева. Складається з центрального корпусу, будинку лікаря та скверу з могилою К. І. Ельяшева. Становить інтерес як зразок лікарняної забудови садибного типу.
  • Синагога (друга половина ХІХ століття). Споруджена в неоренесансних формах з ремінісценціями неокласицизму. Стіни насичені ліпним декором.
  • Земська школа (1880-ті роки). Споруджена в стилі неокласицизму в дусі типових проектів навчальних будинків.
  • Міське училище (кінець XIX — початок XX століття). Споруджена в стилі неокласицизму. Первісний декор фасадів, ймовірно, втрачений.
  • Особняк городничого (початок XX століття). Споруджений у формах ренесансно-барочних стилізацій.
  • Пам'ятник Миколі Кулішу. Встановлений на честь видатного українського письменника й драматурга М. Г. Куліша, життя та діяльність якого пов'язані з Олешками. Скульптор — Шапко Іван Григорович.
  • Меморіал «Борцям за Волю України», встановлений поблизу міста влітку 2007 року.
  • у січні 2015 року демонтували пам'ятник Дзержинському — розташовувався біля районного відділення міліції.

Храми[ред.ред. код]

Медичні заклади[ред.ред. код]

У місті розміщена центральна районна лікарня на 365 ліжок та дві приватні кліники.

Вулиці[ред.ред. код]

  • вул. Гвардійська
  • вул. Крилова
  • вул. Миру
  • вул. Поштова
  • вул. Декабристів
  • вул. Шкільна
  • вул. Озерна
  • вул. Дніпровська
  • вул. Нижня
  • вул. Тараса Шевченка
  • вул. Молодіжна
  • вул. Лагерна
  • вул. 8 березня
  • вул. Олешківської Січі
  • вул. Євгена Матвєєва
  • вул. Юхима Михайлова
  • вул. Богдана Хмельницького
  • вул. Михайла Грушевського
  • вул. Южакова
  • вул. Санаторна
  • вул. Ігоря Сікорського
  • вул. Київська
  • вул. Івана Пулюя
  • вул. Віктора Гошкевича
  • вул. Фермерська
  • вул. Олекси Гірника
  • вул. Шаталова
  • вул. Луки Балашова
  • вул. Велика Садова
  • вул. Пароходна
  • вул. Івана Виговського
  • вул. Центральна
  • вул. Олени Теліги
  • вул. Івана Мазепи
  • вул. Панкєєвих
  • вул. Ротаня
  • вул. Олега Томка
  • пров. Олешківський
  • пров. Лесі Українки
  • пров. Василя Стуса
  • пров. Василя Симоненка
  • пров. Олега Ольжича
  • пров. Перемоги
  • пров. Медичний
  • пров. Баштанний
  • пров. Калиновий
  • пров. Павла Альохіна

Відомі люди[ред.ред. код]

У місті народилися[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
  2. Визначні місця Нижнього Дніпра (рос.). www.sail.kherson.ua. Процитовано 2017-02-28. 
  3. Рада перейменувала сотні міст і сіл. BBC. 19.5.2016. Процитовано 19.5.2016. 
  4. Сайт ДП «СІТІ-АКВА». dp-siti-akva.uaprom.net. Процитовано 2017-02-28. 

Див. також[ред.ред. код]