Цянь Сюесень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цянь Сюесень
Tsien Hsue-shen.jpg
Народився 11 грудня 1911(1911-12-11)
Ханчжоу, Китай
Помер 31 жовтня 2009(2009-10-31) (97 років)
Пекін, Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Громадянство
(підданство)
КНР
Національність китаєць
Alma mater Массачусетський технологічний інститут,
Каліфорнійський технологічний інститут
Галузь наукових інтересів Аеродинаміка, кібернетика, ракетобудування
Науковий керівник Теодор фон Карман
Відомий завдяки: засновник ракетно-космічної програми Китаю
Батько Qian Jiazhi[d]
У шлюбі з Jiang Ying[d]
Автограф Qian Xuesen Signature.png

Цянь Сюесень (кит. 钱学森 Qián Xuésēn; 11 грудня 1911, Ханчжоу — 31 жовтня 2009[1], Пекін) — китайський вчений, ключова фігура в створенні міжконтинентальних балістичних ракет, учасник космічної програми США і основоположник космічної програми Китаю. У документах НАСА на нього зазвичай посилаються як на H.S.Tsien[2]. Цянь був одним з піонерів космічної науки у Китаї, визнаним міжнародним авторитетом в авіакосмічній та аеродинамічній галузях. Його досягнення у сферах прикладних механізмів і систем, інженерної кібернетики зробили видатний внесок у розвиток китайської аерокосмічної науки. Він відігравав провідну роль у розробках, виробництві та випробуваннях ракет-носіїв, керованих ракет і супутників.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Ханчжоу (Чжецзян). Батько, робітник освіти Цянь Цзячжи 钱家治 (1882-1969) навчався в Японії та знався із Лу Сінєм. З 1914 вся родина переїхала до Пекіну, де Цянь Цзячжи був прийнятий до Бейянського уряду. Там молодий Цянь закінчив школу. У 1929 Сюесень поступив до Шанхайського Транспортного Університету. Через хворобу перервав заняття наступного року та лікувався у Ханчжоу, за традиційними китайськими методами. Останні викликали в Цяня глубоку зацікавленість, яка зберіглася протягом багатьох років.

Цянь Сюесень закінчив університет у 1934[1] та наступного року вирушив вивчати авіоніку у США. Цянь Сюесень закінчив Массачусетський технологічний інститут, отримавши звання магістра, а потім Каліфорнійський технологічний інститут, отримавши ступінь доктора аеронавтики.[3] У 1940-х Цянь був у числі засновників Лабораторії реактивного руху[4]. Є одним з авторів ідеї ядерного авіаційного двигуна, пілотованих космічних польотів, надшвидкісного пасажирського авіалайнера.[5] Американський період біографії цієї людини незвичний не лише цим, а й тим, що коли США вступили у Корейську війну, керував ракетним відділом Консультативної ради національної оборони, був полковником ВПС США; наприкінці війни був членом місії, відправленої до Німеччини для вивчення успіхів Третього рейху в галузі ракетобудування.[1]

У час «полювання на відьом», що почалася в США в 1950-х, Цяня Сюесеня звинуватили в пособництві комуністам, і він був усунений від секретних робіт з ракетної тематики і фактично посаджений під домашній арешт. Цянь оголосив про свій намір повернутися в Китай[6], і 17 вересня 1955 року він вирушив на батьківщину.[3] У Китаї він очолив особливий підрозділ міністерства оборони, що займається ракетно-космічною програмою і став відомий як «батько китайської космонавтики». Був засновником технічних навчальних закладів нового сучасного типу і підготував плеяду китайських вчених, які забезпечили значні успіхи Китаю в освоєнні космічного простору.

Перші китайські ракети, побудовані під керівництвом Цянь Сюесеня, були фактично копіями радянських. Проте, після розриву з СРСР в 1960 році (пізніше висловлювалися припущення, що основною причиною конфлікту стало саме «ядерне питання») Китай став розвивати власні ракетні технології. Перші випробування китайської ядерної зброї були проведені в 1964 році, перший супутник запущений в 1970-му.

Цянь вийшов у відставку в 1991 і жив малопублічним життям в Пекіні. У 2003 році Китай став третьою країною, що самостійно відправила людину в космос (після СРСР і США). У 2007 році китайці запустили власний штучний супутник Місяця. За першою подорожжю китайського космонавта Цянь спостерігав з лікарняного ліжка, але доклав до неї своїх зусиль.

На честь його названий астероїд 3763 Цяньсюесень, відкритий 14 жовтня 1980 року в обсерваторії Цзицзіньшань. У фантастичному романі А. Кларка «2010: Одіссея Два» китайській космічний корабель носить його ім'я.

Виноски[ред.ред. код]