Цянь Сюесень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цянь Сюесень
кит. 钱学森
Tsien Hsue-shen.jpg
Народився 11 грудня 1911(1911-12-11)
Ханчжоу, Китай
Помер 31 жовтня 2009(2009-10-31) (97 років)
Пекін, Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Громадянство
(підданство)
Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Національність китаєць
Діяльність astronautical engineer, інженер
Alma mater Массачусетський технологічний інститут,
Каліфорнійський технологічний інститут
Сфера інтересів Аеродинаміка, кібернетика, ракетобудування
Заклад Каліфорнійський технологічний інститут
Посада член Всекитайського комітету Народної політичної консультативної ради Китаю[d]
Вчителі Теодор фон Карман
Член Chinese Academy of Engineering[d], Американська академія мистецтв і наук і Academic Division of Mathematics and Physics of the Chinese Academy of Sciences[d]
Відомий завдяки: засновник ракетно-космічної програми Китаю
Батько Qian Jiazhi[d]
У шлюбі з Jiang Ying[d]
Нагороди
Автограф Qian Xuesen Signature.png

CMNS: Цянь Сюесень на Вікісховищі

Цянь Сюесень (кит. 钱学森 Qián Xuésēn; 11 грудня 1911, Ханчжоу — 31 жовтня 2009[1], Пекін) — китайський вчений, ключова фігура в створенні міжконтинентальних балістичних ракет, учасник космічної програми США і основоположник космічної програми Китаю. У документах НАСА на нього зазвичай посилаються як на H.S.Tsien[2]. Цянь був одним з піонерів космічної науки у Китаї, визнаним міжнародним авторитетом в авіакосмічній та аеродинамічній галузях. Його досягнення у сферах прикладних механізмів і систем, інженерної кібернетики зробили видатний внесок у розвиток китайської аерокосмічної науки. Він відігравав провідну роль у розробках, виробництві та випробуваннях ракет-носіїв, керованих ракет і супутників.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Ханчжоу (Чжецзян). Батько, робітник освіти Цянь Цзячжи 钱家治 (1882-1969) навчався в Японії та знався із Лу Сінєм. З 1914 вся родина переїхала до Пекіну, де Цянь Цзячжи був прийнятий до Бейянського уряду. Там молодий Цянь закінчив школу. У 1929 Сюесень поступив до Шанхайського Транспортного Університету. Через хворобу перервав заняття наступного року та лікувався у Ханчжоу, за традиційними китайськими методами. Останні викликали в Цяня глубоку зацікавленість, яка зберіглася протягом багатьох років.

Цянь Сюесень закінчив університет у 1934[1] та наступного року вирушив вивчати авіоніку у США. Цянь Сюесень закінчив Массачусетський технологічний інститут, отримавши звання магістра, а потім Каліфорнійський технологічний інститут, отримавши ступінь доктора аеронавтики.[3] У 1940-х Цянь був у числі засновників Лабораторії реактивного руху[4]. Є одним з авторів ідеї ядерного авіаційного двигуна, пілотованих космічних польотів, надшвидкісного пасажирського авіалайнера.[5] Американський період біографії цієї людини незвичний не лише цим, а й тим, що коли США вступили у Корейську війну, керував ракетним відділом Консультативної ради національної оборони, був полковником ВПС США; наприкінці війни був членом місії, відправленої до Німеччини для вивчення успіхів Третього рейху в галузі ракетобудування.[1]

У 1946 році Цянь тимчасово повернувся до Китаю, але не був задоволений позицією вуніверситеті Цзяотун, яку йому запропонували, після чого повернувся до США. Дозвіл на постійне перебування в США він отримав лише у 1947 році.

У 1950 році, після приходу комуністів до влади в Китаї, ФБР США під час перевірки Сюесеня на благонадійність запитала його щодо намірів повернутися до Китаю. Сюесень заперечував такі наміри; але у квітні 1950 року його папери та наукову літературу було перехоплено у Гонолулу під час переправки до Гонконгу. Подальше розслідування виявило, що Цянь намагався потайком дістатися Гонконгу, звідки, як подозрювало ФБР, він планував перебратися до Китаю.

7 серпня 1950 року Цянь Сюесеня було заарештовано у Лос Анжелесі; легальною підставою для такого рішення було порушення декларацій під час еміграції. Однак парадокс ситуації полягав у тому, що формально тимчасове затримання до виконання наказу про депортацію було вжите саме для запобіганню еміграції до Китаю. Така ситуація викликала обурення чисельних друзів Цянь Сюесеня; до того ж, папери, які було перехоплено в Гонолулу, не містили секретних даних.

Такий невизначений статус тривав до серпня 1955 року, коли під час перемов у Женеві США та Китай домовилися про його обмін на кількох пілотів ВПС США, яких було збито в Китаї. Формально заборону на виїзд для Сюесеня зняли 4 серпня 1955 року, після чого він відразу ж заявив про свій намір повернутися до комуністичного Китаю, і 17 вересня 1955 року Цянь Сюесень з родиною залишив США.

У Китаї Цянь Сюесень очолив особливий підрозділ міністерства оборони, що займається ракетно-космічною програмою і став відомий як «батько китайської космонавтики». Був засновником технічних навчальних закладів нового сучасного типу і підготував плеяду китайських вчених, які забезпечили значні успіхи Китаю в освоєнні космічного простору.

Перші китайські ракети, побудовані під керівництвом Цянь Сюесеня, були фактично копіями радянських. Проте, після розриву з СРСР в 1960 році (пізніше висловлювалися припущення, що основною причиною конфлікту стало саме «ядерне питання») Китай став розвивати власні ракетні технології. Перші випробування китайської ядерної зброї були проведені в 1964 році, перший супутник запущений в 1970-му.

У 1964 році Цянь Сюесень потрапив на сторінки газет як батько китайської ядерної програми. Насправді, це було непорозуміння, яке було викликане зовнішньою схожістю та подібністю романізації з Цянь Саньцяном; однак, цей міф ще й досі повторюється у частині публікацій.

Цянь вийшов у відставку в 1991 і жив малопублічним життям в Пекіні. У 2003 році Китай став третьою країною, що самостійно відправила людину в космос (після СРСР і США). У 2007 році китайці запустили власний штучний супутник Місяця. За першою подорожжю китайського космонавта Цянь спостерігав з лікарняного ліжка, але доклав до неї своїх зусиль.

На честь його названий астероїд 3763 Цяньсюесень, відкритий 14 жовтня 1980 року в обсерваторії Цзицзіньшань. У фантастичному романі А. Кларка «2010: Одіссея Два» китайській космічний корабель носить його ім'я.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. а б в Помер "батько" китайського ракетобудування та атомної бомби[недоступне посилання з липень 2019]
  2. Biographies of Aerospace Officials and Policymakers. NASA. Архів оригіналу за 2012-03-16. Процитовано 2009-10-31. 
  3. Афанасьев. Китайская народная республика: «Алеет Восток». Архів оригіналу за 15 вересень 2008. Процитовано 31 жовтень 2009. 
  4. Perrett, Bradley. Qian Xuesen Laid Foundation For Space Rise in China. Aviation Week & Space Technology. 
  5. Космическая программа Китая. Архів оригіналу за 3 травень 2008. Процитовано 31 жовтень 2009.