Артур Целецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Цєлєцкі Заремба Артур)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артур Кароль Целецький
Artur Karol Cielecki
Artur Zaremba Cielecki (-1901).jpg
Народився 12 липня 1850(1850-07-12)
Гадинківці, Гусятинський повіт, Чортківський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, Німецький союз
Помер 10 листопада 1930(1930-11-10) (80 років)
Краків, Польща
Поховання
Національність поляк
Діяльність політик
Відомий завдяки дідич, громадський діяч
Посада посол до Галицького сейму[d]
Нагороди
Кавалер ордена Святого Григорія Великого
Кавалер командорського хреста із зіркою ордена Франца Йосифа
Орден Відродження Польщі (Командорський Хрест (з зіркою)

Артур Кароль Целецький[1] гербу Заремба (пол. Artur Karol Cielecki; 12 листопада 1850 — 9 листопада 1930, Краків) — польський дідич, громадський діяч, посол до Галицького Сейму.

Життєпис[ред. | ред. код]

Артур Целецький народився 12 листопада 1850 року.

Власник маєтків у Бучацькому та Гусятинському повітах Королівства Галичини і Лодомерії. Проживав у маєтку в Пороховій, пізніше у Гадинківцях біля Копичинець. У Бучацькій повітовій раді: довголітній член (1875—1884, 1892—1911 роки), віце-президент (у січні 1881—1883), член виділу (січень 1895—1906).

1906 року переказав планованій експозитурі в Пороховій (в частині села Городи) разом з повністю випосаженою мурованою плебанією, стодолою, стайнею, 2-ма городами площею 6 морґів, офірував 23000 корон для майбутнього католицького експозита як дотацію. Після 1906 року продав власний маєток у Пороховій[2] У 1905−1914 роках був членом повітової ради в Гусятині. З 1895 по 1914 роки був послом до Галицького Сейму (січень 1895—1901, 1901—1907 роки від округу № 30 Бучач — Монастириська, IV курія; січень 1908—1913 роки від округу Чортків, у 1913—1914 роках від курії великих власників повіту Чортків. Належав до групи автономістів (тобто подільських консерваторів). У сеймі був членом крайової комісії з справ рільничих.

З 1877 року був членом, у 1887—1910 роках головою відділу Бучацько-чортківсько-заліщицького Галицького господарського товариства; у 1892—1910 роках був членом комітету цього товариства у Львові, у 1903—1909 роках одним з його віце-президентів. 1887—1907 років входив до складу окружного виділу Галицького товариства кредитового земського в Бучачі. Засідав кілька літ у спостережній раді Меліоративного банку у Львові, в раді Крайового союзу пожежних охоронців. 1893—1908 років був президентом повітової філії Товариства гуртків рільничих (пол. Towarzystwo Kólek Rolniczych) в Бучачі, у 1910—1913 роках в Гусятині, 1894 року став членом головного виділу цього товариства у Львові. 12 грудня 1898 року обраний його президентом (був до червня 1919 року, коли товариство об'єдналось разом з Краківським товариством рільничим). Під час його керівництва їхня кількість зросла від 868 у листопаді 1900 року до 1862 у 1913 році (кількість членів 40691 та 84952 відповідно).

Брав участь у багатьох з'їздах Товариства школи людової, допомагав його праці, за що 1910 року вписаний до почесних членів Товариства.

Сприяв дуже заснуванню польської школи у Гадинківцях (1912 р., 1922 року подарував 4 морґи ґрунту). Поділив (розпарцелював) значну частину маєтку в Гадинківцях між польськими осадниками, в тій осаді було 1924 року утворено окрему ґміну «Заремба». 1929 року подарував Товариству школи людової «ґрунт» під будівництво Дому людового для цієї осади.

Помер 9 листопада 1930 року в Кракові.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Був нагороджений папським орденом святого Григорія Великого, командорським хрестом із зіркою ордена Франца Йосифа (1908)[3] та командорським хрестом із зіркою ордена Відродження Польщі (2 травня 1923)[4].

Меценат[ред. | ред. код]

Фундатор збудованого у 1893 році в Пороховій дерев'яного костелика (як каплиця публічна на урвищі Скала, посвячена як «Різдва святого Яна Хрестителя», 9 на 7 метрів, з виокремленим захристям, накрита гонтою, розібрана 1930 року через поганий стан).[5] 17 липня 1905 року переказав (подарував) земельну ділянку для будівництва плебанії в Пужниках, зобов'язався разом з мешканцями села надати дерево, готівку.[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Monografja rodziny Zarembów na Cielczy Cieleckich. (пол.) доступ 2017-11-30
  2. Quirini-Popławski R. Kościół parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskiej w Porchowej… — S. 175.
  3. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1918. — S. 162.
  4. Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924 // Prezydium Rady Ministrów. — Warszawa 1926. — S. 15.
  5. Quirini-Popławski R. Kościół parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskiej w Porchowej… — S. 175—177.
  6. Zaucha T. Kościół parafialny p.w. Św. Antoniego w Pużnikach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego… — T. 18. — S. 225.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Próchnicki Z. Cielecki Zaremba Artur // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — 96 s. — S. 45—46. (пол.)
  • Quirini-Popławski R. Kościół parafialny p.w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskiej w Porchowej // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — T. 18. — 368 s., 508 il. — S. 175—184. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I.). — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)