Цілик Ірина Андріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Цілик
TsilykIryna.jpg
Ірина Цілик (жовтень 2015 р.)
Народилася 18 листопада 1982(1982-11-18) (35 років)
Київ
Громадянство Україна Україна
Діяльність поетеса, прозаїк, режисер
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Мова творів українська

Ірина Цілик у Вікісховищі?

Іри́на Андрі́ївна Ці́лик (нар. 18 листопада 1982, Київ) — українська письменниця (поетеса, прозаїк), режисер.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в Києві. 2004 року закінчила Київський національний університет театру, кінематографу і телебачення ім. Карпенка-Карого з відзнакою. Працює режисеркою в галузі кіновиробництва.

Авторка кількох збірок поезії, прози та дитячих видань. Учасниця численних літературних фестивалів і культурних заходів („Poesiefestival Berlin“ 2017, Віденський книжковий ярмарок 2017, «Лейпцизький книжковий ярмарок» 2017, «Франкфуртський книжковий ярмарок» 2016, „Lyrik für Alle“ (конференція Babelsprech, Зальцбург 2016), «Meridian Czernowitz» 2015-2016, Вільнюський книжковий ярмарок 2016, «Місяць авторських читань» (Чехія, Словаччина 2016), «Премія Вілениці» (Словенія 2008) та інш). 

Окремі твори перекладалися німецькою, англійською, польською, французькою, чеською, литовською, румунською, каталанською мовами.

Окрім фахової та літературної діяльності, співпрацює також з різними українськими виконавцями і музичними гуртами як поетка-пісенниця. Авторка слів пісні «Повертайся живим» (у виконанні гуртів «Сестри Тельнюк» та «Коzак System»).

Чоловік Ірини Цілик — письменник Артем Чех. Син — Андрій (2010 р. н.).

Бібліографія[ред. | ред. код]

Поезія[ред. | ред. код]

  • Глибина різкості. - Чернівці: Meridian Czernowitz, 2016.  — 112 с.
  • Ці. - Київ : Факт, 2007.  — 112 с.

Проза[ред. | ред. код]

  • Червоні на чорному сліди: збірка оповідань. — Київ: Комора, 2015.  — 152 с.
  • Родимки: збірка оповідань. — Київ: Електрокнига, 2012. — 214 с.
  • Післявчора: повість. — Київ : Факт, 2008.  — 120 с.

Видання для дітей[ред. | ред. код]

Літературні відзнаки[ред. | ред. код]

  • 1999, 2001 — лауреатка всеукраїнського літературного фестивалю «Молоде вино» (перше місце).
  • 2011 — перша премія всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» в номінації «Пісенна лірика про кохання».

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • Тайра (10 хв., 2017, документальний к/ф) і Малиш (15 хв., 2017, документальний к/ф) для кіноальманаху «Невидимий Батальйон» (спільна режисура з Світланою Ліщинською і Аліною Горловою) про участь українських жінок у війні на Донбасі.
  • Дім (12 хв., 2016, ігровий к/ф). Нагорода від FIPRESCI на «Одеський міжнародний кінофестиваль» 2016. Також фільм брав участь в офіційному конкурсі "Batumi International Art-House Film Festival" (Грузія) 2016 • "Fajr International Film Festival" (Іран) 2017 та інш. Навесні 2017 року фільм було включено до кінозбірки «Українська Нова Хвиля. 20/16+», що перебувала в національному кінопрокаті.
  • Помин (24 хв., 2012, ігровий к/ф). «Приз екуменічного журі» на МКФ «Молодість» (Україна). Також фільм брав участь в офіційному конкурсі «International short film festival in Drama» (Греція) • МКФ «Women Make Waves» (Тайвань) • МКФ «Tehran International Short Film Festival» (Іран) • МКФ «European Short Film Festival of Villeurbanne» (Франція) • «Одеський міжнародний кінофестиваль» (Україна) та більше тридцяти інших міжнародних кінофестивалів. 2013 року фільм було включено до кінозбірки «Українська Нова Хвиля. Romantigue», що перебувала в національному кінопрокаті.
  • Вдосвіта («Blue Hour») — (10 хв., 2008, ігровий к/ф).

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У червні 2018 записала відеозвернення на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[1]

Посилання[ред. | ред. код]


  1. https://www.youtube.com/watch?v=lZu1PJuLv8w