Цісик Володимир Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Цісик.
Цісик Володимир Олександрович
Народився 20 вересня 1913(1913-09-20)
Ліски, Коломийський район, Івано-Франківська область
Помер 7 лютого 1971(1971-02-07) (57 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Поховання Філадельфія
Діяльність педагог
Alma mater Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Діти Квітка Цісик і Цісик Марія Володимирівна

Ці́сик Володи́мир Олекса́ндрович (20 вересня 1913(19130920), Ліски, тепер Коломийського району, Україна — 7 лютого 1971, Нью-Йорк)[1] — український скрипаль-віртуоз, музичний діяч і педагог, професор музики в Галичині, США. Батько Марії та Квітки Цісик.

Життєпис[ред. | ред. код]

Родина Володимира Цісика походить з села Ліски біля Коломиї[2].

Музичну освіту здобув у Вищому музичному інституті імені Лисенка та консерваторії у Львові, згодом у Празі та Мюнхені.

У 1942—1944 роках був концертмейстером Львівського оперного театру.

1944 року подружжя Цісиків потрапило до табору переміщених осіб у німецькому місті Байройт. Володимир разом з братом-віолончелістом Зеноном Цісиком та земляком Анатолієм Мірошником створив музичне тріо, яке давало концерти та виступало перед пораненими союзних військ у шпиталях[3].

За рік у них народилась перша донька Марія.

Запис про натуралізацію в США Володимира Цісика, 1955 рік.
Запис про натуралізацію в США Іванни Цісик, 1955 рік.

1949 року родина Цісиків виїхала до США, де Володимир 1952 року став співорганізатором і викладачем в Українському музичному інституті у Нью-Йорку[4][5]. Там таки був керівником струнного оркестру. Записи скрипкового акомпанування Володимира Цісика видавались на платівках українських пісень[6].

15 березня 1955 року подружжя Цісиків, Володимир та Іванна, отримують громадянство США[7].

7 лютого 1971 року під час виконання кінцівки першої частини концерту в Українському музичному інституті у Нью-Йорку скрипалеві стало зле. Дорогою до шпиталю він помер на 57-му році життя. 10 лютого відбулася панахида. 11 лютого, після служби Божої в церкві св. Юра, тіло Володимира Цісика було перевезене до родинного гробу у Філадельфії, штат Пенсільванія[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Wolodymyr Cisyk, Violinist, Music Teacher, Dies in New York» [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] // «The Ukrainian Weekly», № 30, 13 February 1971, p. 1 (англ.)
  2. ↑ Тугай Л. Кожного року у селі Ліски на Коломойщині гуртуються небайдужі до українського поетичного та пісенного слова люди [Архівовано 24 жовтня 2012 у Wayback Machine.] // «День», 14 вересня 2012
  3. ↑ Мірошник А. (автобіографія) «Австраліана: збірка 20 етюдів-картинок для фортепіано для дітей»: Нотне видання. — К. : «Музична Школа», 2007. — 39 с.
  4. ↑ Столярчук І. «Лікарі сказали, що проживе кілька місяців: Квітка Цісик згасала від раку 7 років» // «Країна», № 166, 4 квітня 2013
  5. ↑ R. McG. Thomas Jr «Kasey Cisyk, Singer, Dies at 44; Made Mark in Commercials» [Архівовано 14 грудня 2014 у Wayback Machine.] // «The New York Times», 13 April 1998 (англ.)
  6. ↑ «Українські платівки. Видані 1950—1956 р.» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Свобода», ч. 83, 2 травня 1956, с. 5
  7. ↑ Index to the Naturalization Petitions of the United States District Court for the Eastern District of New York, 1865—1957 [Архівовано 11 грудня 2014 у Wayback Machine.] // «FamilyLink» (англ.)
  8. ↑ «У Ню Йорку помер відомий педагог і скрипаль проф. Володимир Цісик» [Архівовано 10 квітня 2015 у Wayback Machine.] // «Свобода», ч. 26, 9 лютого 1971, с. 1 — світлина скрипаля проф. Володимира Цісика
    «Повідомлення про смерть проф. Володимира Цісика» [Архівовано 10 квітня 2015 у Wayback Machine.] // «Свобода», ч. 27, 10 лютого 1971, с. 3

Джерела[ред. | ред. код]

  • Цісик Володимир // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1984. — Том 10. — С. 3675-3690. Архівовано з джерела 5 серпня 2018. Процитовано 7 серпня 2018.
  • Володимир Цісик і його дві дочки [Архівовано 10 липня 2016 у Wayback Machine.] // Свобода. — Джерзі ситі і Ню Йорк, 1969. — Ч. 90 (15 травня). — С. 3.
  • Рудницький А. Зразковий музика, зразкова людина. У перше роковини смерти бл. п. Володимира Цісика [Архівовано 10 липня 2016 у Wayback Machine.] // Свобода. — Джерзі ситі і Ню Йорк, 1972. — Ч. 56 (24 березня). — С. 4.
  • Батьки Квітки Цісик могли емігрувати у США, щоб уникнути репресій, — дослідник. «Західна інформаційна корпорація». 21.05.2018. Архів оригіналу за 11 червня 2019. Процитовано 15.09.2019.


Це незавершена стаття про музиканта або музикантку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Конгрес українців Канади Це незавершена стаття про діяча української діаспори.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Цісик_Володимир_Олександрович&oldid=40477882