Ціхон Антон Михайлович

Ціхон Антон Михайлович
Народився	26 травня 1887(1887-05-26) село Ольшевські Свенцянського повіту Віленської губернії, тепер Поставського району Вітебської області, Білорусь
Помер	7 березня 1939(1939-03-07) (51 рік) Москва, СРСР
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	білорус
Діяльність	політик
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Партія	ВКП(б)

Антон Михайлович Ціхон (26 травня 1887(18870526), село Ольшевські Свенцянського повіту Віленської губернії, тепер Поставського району Вітебської області, Білорусь — розстріляний 7 березня 1939, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, народний комісар праці СРСР, член ЦВК СРСР у 1924—1925 і 1929—1935 роках. Член Центральної контрольної комісії РКП(б) та член Партійної колегії ЦКК РКП(б) у 1923—1924 роках. Член Центральної ревізійної комісії РКП(б) у 1925—1927 роках. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1927—1930 роках. Член ЦК ВКП(б) у 1930—1934 роках. Член Бюро і Комісії радянського контролю при РНК СРСР у 1934—1938 роках. Кандидат у члени Організаційного бюро ЦК ВКП(б) з 13 липня 1930 по 26 січня 1934 року.

Біографія

Народився в бідній селянській родині. У 1899 році закінчив Ясевську волосну сільську школу Свенцянського повіту Віленської губернії.

У квітні 1901 — січні 1904 року — учень токаря приватної механічної кустарної майстерні в Санкт-Петербурзі. У січні 1904 — липні 1905 року — токар чавуномідноливарного механічного і аратурного заводу акціонерного товариства «Лангензіпен і Ко» в Санкт-Петербурзі.

Учасник революції 1905—1907 років. З липня 1905 по серпень 1907 року перебував у в'язниці Санкт-Петербурга за революційну діяльність, був засланий на три роки на батьківщину.

Член РСДРП(б) з травня 1906 року.

З вересня 1907 по грудень 1908 року — адміністративний засланець в селі Ольшевські Свенцянського повіту, працював за наймом у поміщиків.

У січні 1909 — жовтні 1911 року — токар чавуномідноливарного механічного і аратурного заводу акціонерного товариства «Лангензіпен і Ко» в Санкт-Петербурзі.

У листопаді 1911 — жовтні 1917 року — токар ливарного і механічного заводу Гаккенталя в Москві.

У 1917 році обраний депутат Московської ради, член Басманного районного комітету РСДРП(б) Москви.

Учасник жовтневого перевороту 1917 року в Москві. У листопаді 1917 року — член Басманного військово-революційного комітету Москви. Один із організаторів Червоної гвардії Басманного району.

29 вересня 1919 — 22 квітня 1920 року — голова Басманної районної ради міста Москви.

У січні 1920 — березні 1921 року — заступник голови Особливого будівельного комітету міста Москви при Раді праці та оборони РРФСР, голова Комітету державного постачання ВРНГ РРФСР.

У квітні 1921 — січні 1922 року — голова комісії із чистки РКП(б) у місті Ростові-на-Дону.

У лютому 1922 — травні 1923 року — відповідальний секретар Замоскворецького районного комітету РКП(б) міста Москви.

15 лютого — 4 вересня 1923 року — голова Бауманської районної ради міста Москви.

У вересні 1923 — грудні 1924 року — керуючий адміністративної інспекції Центральної контрольної комісії РКП(б) — Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції СРСР.

У грудні 1924 — липні 1928 року — відповідальний секретар Бауманського районного комітету РКП(б) (ВКП(б)) міста Москви.

31 травня 1928 — серпень 1930 року — голова ЦК Спілки будівельників.

3 серпня 1930 — 23 червня 1933 року — народний комісар праці СРСР.

У червні 1933 — жовтні 1934 року — голова ЦК Спілки залізничників.

У березні 1934 — жовтні 1935 року — керівник групи водного транспорту Комісії радянського контролю при РНК СРСР.

У листопаді 1935 — серпні 1937 року — уповноважений Комісії радянського контролю при РНК СРСР по Білоруській СРР.

У серпні 1937 — квітні 1938 року — в.о. керівника, керівник сільськогосподарської групи Комісії радянського контролю при РНК СРСР.

27 квітня 1938 переведений «на роботу за спеціальними завданнями» Комісії радянського контролю при РНК СРСР, а 14 липня 1938 року виключений із складу Комісії радянського контролю при РНК СРСР.

21 серпня 1938 року заарештований органами НКВС. Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 7 березня 1939 року до страти, розстріляний того ж дня. Похований на Донському цвинтарі Москви.

25 серпня 1954 року посмертно реабілітований, 1962 року посмертно відновлений у партії.

Джерела

• Филиппов С. Руководители центральных органов ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2018. (рос.)
• Цихон Антон Михайлович [Архівовано 28 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)