Чагарниця пекторалова
| Чагарниця пекторалова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Пекторалова чагарниця (Таїланд)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pterorhinus pectoralis (Gould, 1836) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Ianthocincla pectoralis Garrulax pectoralis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Чагарни́ця пекторалова[2] (Pterorhinus pectoralis) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae. Мешкає в Гімалаях, Китаї і Південно-Східній Азії.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють п'ять підвидів:[3]
- P. p. pectoralis (Gould, 1836) — центральні і східні Гімалаї, Північно-Східна Індія, схід Бангладеш, західна і центральна М'янма, південний Юньнань;
- P. p. subfusus (Kinnear, 1924) — південно-східна М'янма, північний і західний Таїланд, північно-західний Лаос;
- P. p. robini (Delacour, 1927) — південний Юньнань на схід від Меконгу, північний В'єтнам і північно-східний Лаос;
- P. p. picticollis (Swinhoe, 1872) — східний Китай (від Аньхоя до Шеньсі, від Фуцзяня і Хунаня до Гуандуна);
- P. s. semitorquatus (Ogilvie-Grant, 1900) — острів Хайнань.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Пекторалові чагарниці мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Таїланді, Лаосі, В'єтнамі і Китаї. Були інтродуковані до США. Вони живуть в тропічних і субтропічних вологих рівнинних і гірських лісах, широколистяних і змішаних лісах, в чагарникових і бамбукуових заростях, на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 1830 м над рівнем моря (подекуди на висоті до 2000 м над рівнем моря).
Поведінка[ред. | ред. код]
Пекторалові чагарниці часто зустрічаються в зграях до 25 птахів. Вони приєднуються до змішаних зграй птахів, разом з чубатими і горжетковими чагарницями, зеленими цисами і великими дронго. Живляться комахами і плодами. Сезон розмноження триває з лютого по серпень. В кладці 3-7 яєць. Пекторалові чагарниці іноді стають жертвами гніздового паразитизму каштановокрилих зозуль.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Pterorhinus pectoralis. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |