Чагарниця чубата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чагарниця чубата
Чубата чагарниця (Сінгапур) Голос чубатої чагарниці
Чубата чагарниця (Сінгапур)
Голос чубатої чагарниці
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Leiothrichidae
Рід: Чагарниця (Garrulax)
Вид: Чагарниця чубата
Garrulax leucolophus
(Hardwicke, 1816)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Corvus leucolophus Hardwicke, 1816
Посилання
Вікісховище: Garrulax leucolophus
Віківиди: Garrulax leucolophus
ITIS: 560184
МСОП: 22734757
NCBI: 98127
Спів чубатої чагарниці

Чагарни́ця чубата[2] (Garrulax leucolophus) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae. Мешкає в Гімалаях і Південно-Східній Азії[3].

Довжина птаха становить 26–31 см, з яких на хвіст припадає 13-15 см, вага 108–131 г[4]. Голова, шия, горло і груди білі, на голові великий чуб. Потилиця сірувата. На обличчі чорна "маска". Решта тіла має коричневе забарвлення, відділене від білих грудей і шиї широкою рудуватою смугою. Хвіст темно-оливково-коричневий[5]. У самиць чуб менший, ніж в самців, спина тьмяніша, а сірий відтінок на потилиці більш помітний. У молодих птахів чуб і хвіст коротші, "маска" дещо світліша, потилиця коричнювата, а верхня частина тіла яскравіша[6]. Чубатим чагарницям притаманний гучний, різноманітний щебет[7].

Представники різних підвидів мають деяку різницю у забарвленні: у представників G. l. patkaicus спина яскравіша, каштанова, у представників G. l. belangeri нижня частина грудей також біла, і нижня частина тіла загалом світліша, у представників G. l. diardi нижня частина тіла ще більш білувата, а верхня — яскравіша.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють чотири підвиди:[8]

Двоколірна чагарниця раніше вважалася підвидом чубатої чагарниці, однак була визнана окремим видом.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Чубаті чагарниці мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Китаї, Таїланді, В'єтнамі, Лаосі і Камбоджі. В 1970-1980-х роках вони були інтродуковані в Малайзії і Сінгапурі[9][10]. В Малайзії їхня популяція скоротилося вніслідок вилову, однак в Сингапурі вид вкорінивіся і навіть загрожує витісненням деяким місцевим видам, які мають схожу екологічну нішу, зокрема, бурій тордині[11]. Також, вніслідок торгівлі дикими видами птахів. чубата чагарниця опинилася у США і Великій Британії, однак про дикі популяції там не повідомлялося[12].

Чубаті чагарниці живуть у вологих гірнинніх і гірських тропічних лісах, в чагарникових і бамбукових заростях, в садах і на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 2135 м над рівнем моря[13].

Поведінка

[ред. | ред. код]

Чубаті чагарниці зустрічаються в зграях, які нараховують від 6 до 12 (а у деяких випадках до 40) птахів. Живляться переважно безхребетними, а також ягодами, плодами, насінням, нектаром і дрібними хребетними[14]. Шукають здобич на землі.

Сезон розмноження триває з лютого по вересень, за сезон може вилупитися кілька виводків. Чубаті чагарниці починають розмножкуватися на другому році життя. Їхні гнізда неглибокі, чашоподібні, зроблені з листя бамбуку, трави і стебел. Вони розміщується в чагарникових заростях і на деревах, на висоті від 2 до 6 м над землею. В кладці від 2 до 6 білосніжних яєць вагою 6,5 г. Інкубаційний період триває 13-17 днів, пташенята покриваються пір'ям на 14-16 день. Насиджують яйця і доглядають за пташенятами як самиці, там і самці. Чубатим чагарницям притаманне колективне насиджування і колективний догляд за пташенятами[15].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Garrulax leucolophus. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Rasmussen, Pamela C.; Anderton, John C. (2012). Birds of South Asia : the Ripley guide. Plates by Alderfer, Jonathan K. (вид. 2nd). Smithsonian National Museum of Natural History. ISBN 978-8496553859. OCLC 815838818.
  4. Jeyarajasingam, Allen (2012). A field guide to the birds of Peninsular Malaysia and Singapore (вид. 2nd). New York: Oxford University Press. ISBN 978-0199639434. OCLC 757930883.
  5. White-crested Laughingthrush (Garrulax leucolophus). www.hbw.com (англ.). Процитовано 14 жовтня 2017.
  6. Coles, Dave (2007). Management of Laughingthrushes in Captivity. ISBN 978-0951425244.
  7. Chinkangsadarn, Suwimol (2012). Singing behavior of White-crested Laughingthrush (Garrulax leucolophus). Science. 19: 55—60.
  8. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.
  9. Wong Soon Huat Felix (2014). The spread and relative abundance of the non-native White-crested Laughingthrush Garrulax leucolophus and Lineated Barbet Megalaima lineata in Singapore (PDF). Forktail. 30: 90—95. Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2017. Процитовано 10 грудня 2021.
  10. Lim, Kim Seng; Chia, Alfred; Yong, Ding Li; Chew, Jimmy (2009). The avifauna of Singapore. Singapore: Nature Society (Singapore), Bird Group Records Committee. ISBN 9789810826710. OCLC 422855361.
  11. Yap, Charlotte A. M.; Sodhi, Navjot S. (2004). Southeast Asian invasive birds: ecology, impact and management. Ornithological Science. 3 (1): 57—67. doi:10.2326/osj.3.57. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
  12. Lindholm, Josef (1997). The Laughing Thrushes (Garrulax species). Journal of the American Federation of Aviculture. 24.
  13. Smythies, Bertram E. (1986). The birds of Burma (вид. 3rd). Liss, Hants, England: Nimrod Press. ISBN 9780969264002. OCLC 15247151.
  14. White-crested Laughingthrush Soliciting for Food – Bird Ecology Study Group. www.besgroup.org (брит.). Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 14 жовтня 2017.
  15. Round, Philip (2006). Cooperative provisioning of nestlings in the White-crested Laughingthrush Garrulax leucolophus. Forktail. 22: 138—139.

Посилання

[ред. | ред. код]