Чагарівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Чагарівка
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Чемеровецький
Рада/громада Летавська сільська рада
Код КОАТУУ 6825285805
Основні дані
Населення 182
Площа 0,783 км²
Густота населення 232,44 осіб/км²
Поштовий індекс 31651
Телефонний код +380 3859
Географічні дані
Географічні координати 48°55′54″ пн. ш. 26°15′38″ сх. д. / 48.93167° пн. ш. 26.26056° сх. д. / 48.93167; 26.26056Координати: 48°55′54″ пн. ш. 26°15′38″ сх. д. / 48.93167° пн. ш. 26.26056° сх. д. / 48.93167; 26.26056
Середня висота
над рівнем моря
279 м
Місцева влада
Адреса ради 31651, Хмельницька обл., Чемеровецький р-н, с. Летава, вул. Островського, 66, тел. 9-85-18
Карта
Чагарівка. Карта розташування: Україна
Чагарівка
Чагарівка
Чагарівка. Карта розташування: Хмельницька область
Чагарівка
Чагарівка

Чагарі́вка — село в Україні, в Чемеровецькому районі Хмельницької області. Населення становить 182 осіб. Орган місцевого самоврядування — Летавська сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Орієнтовно час заснування села — перша половина XIX ст. Хоча деякі історики стверджують, що воно було засновано раніше в XVIII ст.[1] Перші надгробки на сільському цвинтарі датуються 1860—1880 рр. За свідченнями жителів села, село було заселено кріпаками, які належали одному пану, що було досить поширено в ті часи. Й до наших часів збереглась панська хата, яка в даний час використовується як складське приміщення. Основним нагадуванням кріпаччини залишився сад названий «Панським». В своєму першопочатковому вигляді він займав територію майже 10 гектарів і налічував близько 50 різноманітних видів плодових дерев: сливи, яблуні, груші, горіх. Сад неодноразово викорчовувався. В середині XX ст. площа саду була зменшена до 3,7 гектарів, а на початку XXI ст. до 2,2. Перше зменшення площі було мотивовано необхідністю збільшення площі пасовищ. Друге зменшення не мало очевидного підґрунтя. Скоріше все це було зроблено з метою уникнення сплати податків, який обіцяли ввести, або просто для того, щоб селяни не користувались власністю колгоспу безкоштовно.

Німецька каска часів 2 СВ

1997—1999 рр. на території села були знайдені німецькі каски, а коли спустили місцеве озеро для його чистки, на дні люди неодноразово знаходили набої, осколки снарядів, гранат та інших вибухових пристроїв. Це свідчить про те, що на території села велись активні бойові дії.

Після другої світової війни активно почали розвиватись Колгоспи, проте село не мало свого власного колгоспу, тому його землі входили в колгосп ім. Леніна з с. Летава, що знаходиться на відстані 5 км. За радянських часів на території села були збудовані стайні та пасіка. На даний момент стайні знаходяться в аварійному стані. А пасіка активно функціонує, та налічує понад 100 вуликів. Тепер землі й майно колишнього колгоспу належить його теперішньому нащадку, що змінив лише форму господарювання, хоча люди й надалі продовжують називати його колгоспом.

Природа[ред. | ред. код]

Територія села рівнинна. На ній знаходиться плодовий сад площею близько 2,2 га, змішаний ліс площею близько 20 га, та озеро площею близько 2 га. Усю іншу територію окрім садиб займають поля. Кожне поле обнесено лісосмугами в основному широколистних дерев (дуб, клен). Ширина лісосмуг становить у середньому 10 метрів. Цього достатньо для того, щоб в них росли гриби, які характерні для цих широт. Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Сільське господарство є єдиним джерелом прибутку в селі. Після розпаду радянського союзу усі жителі села отримали в середньому по 1 га ріллі (названий в простонародді «Пай»), а також по декілька соток як особисті присадибні ділянки. Паї бере в оренду сільсько-господарське товариство, засноване на основі потужностей колишнього колгоспу ім. Леніна. Основною сільськогосподарською культурною, яка вирощується на території села, є ячмінь, який використовується в основному для виробництва пива. Це зумовлено попитом на ячмінь зі сторони Чемеровецького заводу солоду[2] компанії Оболонь. Також на території вирощують цукровий буряк, що зумовлено наявністю Кам'янець-подільського цукрового заводу. Дуже популярним в останні роки стало заготівля яблук, оскільки в Кам'янець-Подільську побудовані сокові заводі (ТДВ Адамс[3], та Відкрите акціонерне товариство «Кам'янець-Подільський соковий завод»[4])

Інфраструктура[ред. | ред. код]

За радянських часів в селі була побудована школа, яка в зв'язку зі зменшенням чисельності населення, не функціонує та на даний момент знаходиться в аварійному стані. Поряд зі школою існує так званий «Клуб» — будівля, в якому проводять різноманітні збори, в тому числі там збирається сільська молодь. В даний момент невелику частину клубу орендовано під магазин. Так як це єдина адміністративна будівля села, в ній знаходяться головні комунікаційні прилади компанії УкрТелеком, а також головний електричний щиток. До розпаду радянського союзу в селі існував фельшарський пункт, але він був закритий в зв'язку зі зменшенням населення.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]