Чага (гриб)

Ча́га або березовий чорний гриб (від комі ts`'ak — «гриб») — стерильна (неплідна) форма базидіального деревного гриба Inonotus obliquus порядку Hymenochaetales.

Морфологічна характеристика

Має вигляд неправильно-округлих (до 30—40 см у діаметрі) або видовжених до 1-1,5 м наростів, утворених затверділими сплетіннями гіфів гриба.

Поверхня наросту чорна, глибокорозстріскана, внутрішня його частина темно-коричнева, ближче до деревини рудо-бура з білими прожилками, які складаються з безколірних гіфів. Частини, які прилягають до стовбура, містять не тільки гіфи гриба, але й клітини деревини.

Плодоношення спостерігається досить рідко; плодові тіла (тобто власне «гриб») мають вигляд коричневих видовжених коржів, що облягають стовбур до 4 см завтовшки і до 2 см завдовжки.

Нарости чаги у 10—15-річному віці досягають маси 5 кг і більше. Ріст подеколи триває до 20 років і неминуче призводить до загибелі дерева-«господаря».

Після відмирання дерева розвиток чаги зупиняється, але на протилежній стороні стовбура зазвичай з'являється плодове тіло гриба буро-коричневого забарвлення, розпростерте по довжині стовбура на 0,5—1 м. Плодове тіло спочатку розвивається під корою, причому по його краю утворюються так звані опірні пластинки, які являють собою гребнеподібні вирости з сплющеною верхньою частиною. Коли закінчується дозрівання плодового тіла і розпочинається процес споруляції, кора дерева під тиском опірних пластинок розтріскується і відстає.

Причиною утворення чаги є зараження кори дерева паразитним трутовим грибом. Спори його розсіюються повітрям і проростають лише в тих випадках, коли потрапляють на уражені внаслідок різних причин ділянки кори дерев. Утворений наріст поступово розростається, значно збільшуючись в розмірах. Форма наростів чаги залежить від характеру уражень, через які береза заражається грибом. У більшості випадків нарости мають округлу форму або витягнуту вздовж тріщин форму.

Лікарською сировиною є нарости, які виникають на березах при ураженні їх грибом трутовика скошеного.

Поширення

Чага паразитує в основному на стовбурах дорослих берез, зокрема локалізується в березових гаях, рідше трапляється на стовбурах вільхи, клену, горобини, бука, в'язу.

Найчастіше чага поширена в північних лісах, зокрема, Росії, північно-східної Європи (Фінляндія, Прибалтика), Кореї, у горах Північної Кароліни (північ США) тощо. Ареал чаги обривається від переходу тайги до лісостепу. На молодих деревах, які краще чинять опір зовнішнім шкідливим впливам, чага зустрічається рідше.

Заготівля сировини

Збирати чагу можна в будь-яку пору року. Частіше її заготовляють пізно восени, взимку або ранньою весною, коли на деревах немає листя і чагу легше помітити. Чагу підрубують сокирою біля стовбура дерева, а після цього від неї відсікають непридатну для використання пористу світлозабарвлену частину. Зібрану сировину рубають на частини і сушать у сушках чи печах при температурі не вище 50—60 °C. Висушена сировина повинна містити не менше 20% екстрактивних речовин і не більше 12% вологи.

Відсирівша чага легко пліснявіє і стає непридатною до застосування. Строк придатності сировини 2 роки.

Хімічний склад

Чага містить до 12,3% золи і велику кількість калію, що визначає її високу радіоактивність. Крім цього, в чазі виявлені щавлева, мурашина, оцтова, масляна, ванілінова, параоксибензойна кислоти, дві тритерпенові кислоти із групи тетрациклічних тритерпенів, обліквінова, іононотова і ін., а також вільні феноли, полісахарид (в результаті гідролізу якого утворюються редуковані цукри), птерини, лігнін, клітковина, стерини — ергостерол, ланостерол, інотодіол. Позитивна дія чаги при злоякісних пухлинах зумовлена наявністю в ній птеринів.

Дія і використання

Inonotus obliquus є збудником т.зв. білої серцевинної гнилі деревини.

Чага є давнім народно-медичним засобом. Використовується як сурогат чаю (т.зв. березовий чай), при лікуванні злоякісних пухлин деяких внутрішніх органів.

Застосовують як симптоматичний засіб при виразковій хворобі, гастритах, злоякісних пухлинах, особливо у випадках, коли протипоказана променева терапія і хірургічне втручання. Варто мати на увазі, що чага не є засобом, який позбавляє хворого від пухлини. Відвари і настої сприятливо діють на важко хворих: у них покращується самопочуття, зменшуються болі. Препарат «бефунгін» (густий екстракт чаги) застосовують при хронічних гастритах і дискінезіях шлунково-кишківникового тракту з переважанням атонії.

Настій чаги не токсичний, але його обмежують при захворюваннях, які супроводжуються затримкою рідини в організмі. У цих випадках настій можна вживати замість чаю і інших напоїв або ж застосовувати настій подвоєної міцності (2 об'ємні частини гриба на 5 об'ємних частин води).

При тривалому застосуванні препаратів чаги у деяких хворих спостерігається підвищена збудливість вегетативної нервової системи. Ці явища поступово зникають при зменшенні дози чи відміні препарату.

Див. також

• Лінчжи

Посилання

• ЧАГА [Архівовано 26 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
• ЧАГА [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 12., К., 1985, стор. 239
• Березовий гриб // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 59. — ISBN 5-88500-055-7.
• Чага и её лечебное применение / Под ред. Булатова П. К., Березиной М. П., Якимова М. А., Л.: Медгиз, 1959 (рос.)