Чайка Євген Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Євген Іванович Чайка
Євген Іванович Чайка.jpg
Народився 12 (25) лютого 1902(1902-02-25)
Розбишівка
Помер 16 листопада 1976(1976-11-16) (74 роки)
Київ, УРСР
Поховання Байкове кладовище
Місце проживання Київ
Країна СРСР СРСР
Національність українець
Alma mater Київський медичний інститут
Галузь Патологічна анатомія
Заклад Київський медичний інститут
Звання професор
Ступінь доктор медичних наук
Науковий керівник Кучеренко Павло Олександрович
Нагороди
Заслужений діяч науки УРСР Орден Леніна Орден Червоної Зірки

Євге́н Іва́нович Ча́йка (12 (25) лютого 1902(19020225), Розбишівка — 16 листопада 1976, Київ, Українська РСР) — український радянський патологоанатом, доктор медичних наук (з 1940 року), професор (з 1940 року), Заслужений діяч науки УРСР1957 року).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 12 (25 лютого) 1902 року в селі Розбишівці (тепер Гадяцького району Полтавської області). У 1927 році закінчив Київський медичний інститут. З 1934 року працював у Київському медичному інституті. 11 лютого 1941 року захистив докторську дисертацію на тему: «З'єднувальне-тканий скелет серця і його значення в патології». В 1942 році обраний вченою радою завідувачем кафедри патологічної анатомії[1]. В 19431958 роках проректор інституту.

Могила Євгена Чайки

Помер 16 листопада 1976 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 2).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Праці присвячені вивченню реактивних змін сполучної тканини, бруцельозу, брайтової хвороби, панкреатиту, хвороб крові тощо.

Меморіальна дошка Чайці Є. І. на будинку колишнього Патологоанатомічного Інституту (Київ,бульвар Тараса Шевченка, 17) Знищено у 2016 році.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами Леніна, Червоної Зірки, іншими орденами, медалями[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]