Чайка Тарас Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарас Чайка
Тарас Ігорович Чайка
 Лейтенант
Чайка Тарас Ігорович
Загальна інформація
Народження 10 лютого 1993(1993-02-10)
с. Сокіл, Волинська область, Україна
Смерть 2 листопада 2022(2022-11-02) (29 років)
Торське, Донецька область, Україна,
(загинув в бою)
Поховання Личаківський цвинтар
Національність українець
Alma Mater Львівський національний аграрний університет
Ступінь Магістр
Псевдо «Хімік»
Військова служба
Роки служби 06.2014 — 02.11.2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Герой України

Тарас Ігорович Чайка (нар. 10 лютого 1993 — пом. 2 листопада 2022) — лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, командир окремого розвідувального взводу, який відзначився у ході російського вторгнення в Україну. Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29 вересня 2023, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 10 лютого 1993 року в с. Сокіл Волинської області. Навчався у Львівському науковому ліцеї № 1 імені Б.-І.Антонича. Після закінчення школи у 2010 році вступив до Львівського національного університету природокористування за спеціальністю «Облік та аудит», а у 2014—2016 навчався у магістратурі цього закладу. Також здобув освіту за освітнім ступенем магістра в Міжрегіональній академії управління персоналом за спеціальністю «Право».

У 2014 році закінчив військову кафедру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та отримав звання «молодший лейтенант».

Працював бухгалтером, юристом, арбітражним керуючим, медіатором. У 2020 році отримав спеціалізацію у галузі «альтернативного вирішення спорів». У 2021 році одержав свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Захоплювався мисливством та рибальством, був членом Львівської міської та Золочівської районної організацій українського товариства мисливців та рибалок.

У перші дні російського вторгнення в Україну пішов на війну добровольцем. Служив у лавах 125-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України командиром окремого розвідувального взводу.

16 квітня 2022 року отримав звання «лейтенант».

2 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання в районі бойових дій в Донецькій області автомобіль, в якому перебував Тарас Чайка, потрапив під танковий обстріл. Лейтенант Чайка Тарас отримав осколкове поранення не сумісне з життям, однак він зумів спрямувати автомобіль в сторону протилежну обстрілам, чим врятував життя екіпажу машини. Від отриманого поранення Тарас Чайка загинув.[1]

Похований у Львові на Личаківському військовому цвинтарі.

У загиблого залишилися мати, дружина та донька.[2]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Петиція[ред. | ред. код]

7 листопада 2022 року було зареєстровано електронну петицію до президента України про присвоєння звання Героя України (посмертно) Чайці Тарасу Ігоровичу. Вона набрала у відведений термін понад 25 тисяч підписів та була розглянута президентом.[3].

Мурал[ред. | ред. код]

На Львівському науковому ліцеї № 1 імені Б.-І.Антонича, де навчався Тарас, намальований мурал на його честь[4].

Алея пам'яті Героїв[ред. | ред. код]

12 травня 2023 року у м. Львові в парку «Залізна Вода» висадили дерева пам'яті[5]. 8 явір-кленів — це вісім героїчних історій, які мали б інше завершення, якби не російське повномасштабне вторгнення в Україну. Одне з дерев висаджено в пам'ять про Тараса Чайку. На кожне дерево почеплено іменний надпис у вигляді військового жетону. Біля алеї розмістили інформаційний стенд, на якому є імена та фотографії військовослужбовців. Біля кожного є QR-код, перейшовши за яким, можна прочитати про кожного з Героїв.

Іменна аудиторія та стипендія в ЛНУП[ред. | ред. код]

Про запровадження іменної стипендії Тараса Чайки доповідав голова Вченої ради ЛНУП, в.о. ректора Володимир Снітинський, який проінформував присутніх, що з метою увічнення подвигу Героя України Тараса Чайки, випускника ЛНУП, що з перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну пішов на війну добровольцем, був командиром окремого розвідувального взводу, загинув у бою на Донеччині 2 листопада 2022 року та посмертно отримав звання Героя України з відзначенням орденом «Золота Зірка» (Указ Президента України від 29 вересня 2023 року), на факультеті управління, економіки та права ЛНУП буде створено навчальну аудиторію імені Тараса Чайки, а також пропонується запровадити стипендію імені Тараса Чайки для студентів денної форми навчання ЛНУП. Вчена рада вшанувала пам'ять Героя хвилиною мовчання і одноголосно підтримала дану пропозицію.

Алея Пам'яті у рідному селі[ред. | ред. код]

12 листопада, у Соколі  відбулося урочисте відкриття та освячення Алеї Пам'яті загиблим Героям-землякам!

Більше сотні соколян і не тільки, зійшлися в цей день, щоб згадати і ніколи вже не забути подвиг кожного з Героїв!

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (29 вересня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[6].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тарас Чайка і Павло Думанський зі 125 бригади тероборони стали Героями України (посмертно): укази Президента. dailylviv.com. 1 жовтня 2023. Процитовано 2 жовтня 2023. 
  2. У Львові попрощаються із загиблим на війні захисником Тарасом Чайкою. Ким він був. dailylviv.com. 12 листопада 2022. Процитовано 3 жовтня 2023. 
  3. Присвоєння лейтенанту Тарасу Чайці звання Героя України (посмертно). petition.president.gov.ua. Процитовано 4 жовтня 2023. 
  4. У Львові відкрили мурал на честь загиблого Героя України Тараса Чайки. ZAXID.NET (укр.). 1 листопада 2023. Процитовано 6 листопада 2023. 
  5. Алея пам'яті Героїв: у львівському парку родичі загиблих військових висадили дерева пам'яті. — Львівська міська рада. 12.05.2023. Відео
  6. Указ Президента України від 29 вересня 2023 року № 644/2023 «Про присвоєння Т. Чайці звання Герой України »