Чайне ситечко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Японський срібний чайник для заварювання з ситечком

Чайне ситечко — невелике сито для відсіювання чаїнок при розливі чаю по чашках.

При заварюванні чаю традиційним способом в заварювальному чайнику заварка поміщається безпосередньо в чайник, що заливається окропом, і плаває в ньому. Для того, щоб чаїнки не потрапляли в напій, їх вловлюють над чашкою за допомогою сита.

Історія[ред. | ред. код]

Спочатку чайні ситечка встановлювалися на чашку і мали відповідну форму й розмір, цей дизайн популярний і сьогодні. У другій половині XIX століття ситечка стали також підвішувати до носика чайника для заварювання[1].

У XX столітті використання чайного ситечка для заварювання чаю скоротилося в зв'язку з тим, що широке поширення отримав чайний пакетик.

Для виготовлення сита можуть використовуватися різні матеріали: срібло, нержавіюча сталь, порцеляна.

У культурі[ред. | ред. код]

Головний герой книги «Дванадцять стільців» Остап Бендер використовує ситечко, щоб отримати стілець, в якому, можливо, заховані коштовності.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. William Harrison Ukers. All about tea, Volume 2. The Tea and coffee trade journal company, 1935. С. 445.(англ.)